chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні 151 річниця з дня народження Михайла Грушевського

29 вересня 2017 о 10:12

29 вересня народився Михайло Сергійович Грушевський (1866—1934), український історик, організатор науки, політичний і державний діяч, автор понад 2 тис. наукових праць, зокрема й фундаментальної «Історії України-Руси», нагадує Укрінформ. 

Внесок Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків нової незалежної Української Народної Республіки, її стрімкого народження, короткочасного існування та трагічної загибелі.

Так само трагічною можна назвати й долю самого Грушевського, чиє життя було значною мірою понівечене тогочасними подіями – кривавими політичними переворотами, приходом до влади більшовиків та встановленням радянської влади.

Видатний учений, геніальний науковець, чиє життя було присвячене вивченню історії, зрештою, сам виявився однією з її жертв.

Народився Михайло Грушевський у м. Холмі (нині Хелм, Польща). Після закінчення історико-філологічного факультету Київського університету розпочав наукову діяльність. Отримавши 1894 року ступінь магістра, очолив кафедру історії Східної Європи Львівського університету, якою керував до 1914 року.

На Галичині розпочалася й політична діяльність Михайла Грушевського, де він був одним із засновників Національно-демократичної партії.

Як загальновизнаний лідер українства 1908 року очолив Товариство українських поступовців, що об’єднувало тоді більшість українських партій та національно-громадських організацій. Був арештований, перебував на засланні у Сибіру.

Волю йому принесла Лютнева революція у Петрограді 1917 року. У 1917—1918 роках очолював Центральну Раду УНР. Після ліквідації УНР і встановлення Гетьманату перебував у підпіллі. З приходом більшовиків мусив виїхати за кордон.

Мешкав у Празі, Женеві, Відні. Де б не був – всюди займався українськими справами. У Відні заснував Український соціологічний інститут – першу наукову установу в еміграції. Але на чужині було надзвичайно важко, тому на початку 1924 року Грушевський разом з родиною повернувся до Києва.

Більшовики гарантували вченому імунітет від політичних переслідувань, але висунули одну умову: колишній очільник Центральної Ради не братиме участі в політиці й займатиметься виключно наукою. То був короткий проміжок ілюзії української свободи – начебто відродження української мови, науки, культури, але це була свобода з зашморгом на шиї, адже другий кінець мотузки знаходився у міцній руці «кремлівського горця».

Досить швидко оптимістичні ілюзії розвіялися, і майже вся українська інтелігенція постала перед обличчям страшної незворотності – шлях назад, на Захід – закритий, а попереду – або тюрма, або куля.

Після приїзду Грушевський одразу ж взявся до справ: відновив діяльність історичної секції колишнього Українського наукового товариства, очолив Археографічну комісію, досліджував історію української літератури.

У 1929 році його обрали дійсним членом АН СРСР, утім, над головою вченого вже згущалися хмари. У березні 1931 року його відкрито звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й керівництві підпільною антирадянською організацією.

Вченого вислали, щоправда, не в Сибір, а до Москви. Створені ним наукові установи було ліквідовано, співробітників та учнів здебільшого заарештовано і репресовано.

Через деякий час науковця начебто випустили, але продовжували стежити. Це була пастка.

Помер він несподівано на 68 році життя під час лікування у Кисловодську. Зовсім скоро його ім’я на десятиліття було викреслено з вітчизняної науки та історії, а чимала спадщина, як наукова, так і літературна – була заборонена.

Справу на Михайла Грушевського чекісти закрили лише через чотири роки після смерті вченого.

26 лютого

Інші дати
Леонід Позен
1849 –  скульптор, у творчості якого вперше яскраво й послідовно втілено тему життя та історії українського народу. Автор пам’ятників М. Гоголю та І. Котляревському в Полтаві, скульптурних композицій «На волах», «Оранка в Малоросії», «Лірник з поводирем», «Кобзар», «Запорожець у розвідці», «Переселенці» та ін.
Розгорнути
Любомир Гузар 
1933 – видатний церковний і громадський діяч, єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви;  з 2005 по 2011 рр. – предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
Розгорнути
Народився Микола Тимків
(1909, м. Косів - 1985), народний майстер. Автор понад 1200 творів декоративно-прикладного мистецтва, серед яких декоративні тарілки, скриньки, меблі тощо, зроблені плоскорізьбою, інкрустацією й інтарсією.
Розгорнути