chrome firefox opera safari iexplorer

Уряд повинен зупинити шантаж пенсіонерів!

29 вересня 2017 о 15:12

Де-факто, українських пенсіонерів нині зробили заручниками політичної боротьби та піару влади. Адже спроба прив’язати підвищення пенсій та їх «осучаснення» до збільшення страхового стажу й інших новацій Уряду стосовно пенсіонерів є не лише безглуздою, вона – аморальна.

Уряд зобов’язаний, відповідно до інфляції, підвищувати розмір пенсій та проводити їх індексацію (так зване «осучаснення») НЕЗАЛЕЖНО від ухвалення чи неухвалення тих чи інших новацій у системі пенсійної реформи.

Якщо Уряд і справді хоче переглянути розмір пенсій не для МВФ, а для українського народу, то він повинен ВЖЕ, з 1 жовтня, почати перераховувати пенсії відповідно до задекларованих раніше цифр. Усі попередні уряди, які здійснювали індексацію («осучаснення») пенсій, так і робили. Для цього не потрібно спеціальної згоди Верховної Ради чи Президента! Це — право Уряду.

А що стосується інших новацій у пенсійній сфері – то це може бути предметом спокійної, виваженої та професійної дискусії у парламенті. А шантажувати нинішніх пенсіонерів та депутатів тим, що у разі відмови від збільшення страхового стажу чи інших ідей, які, фактично, скорочують кількість пенсіонерів в Україні, нинішнім пенсіонерам не будуть підвищувати пенсії – це відвертий, нахабний і аморальний шантаж!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути