chrome firefox opera safari iexplorer

«Український щорічник» на 2018 рік вже у продажу

31 жовтня 2017 о 10:51

У Фонду «Рідна країна» є добра новина: вийшло друком вже восьме видання «Українського щорічника» – корисного, пізнавального, світоглядного щоденника ділового українця.

«Український щорічник–2018» традиційно містить 365 афоризмів та ілюстрацій про найвідоміші історичні, архітектурні та релігійні пам’ятки України, народний календар  на кожен день з прикметами і перлинами народної мудрості, відомості про свята українські й міжнародні, світські та релігійні. А видатні українці власними життєвими прикладами та досвідом спонукають зі сторінок видання до щоденної активної роботи.

На сторінках щоденника можна знайти авторів найвідоміших українських афоризмів і пісень; ознайомитись із мудрими заповітами Григорія Сковороди й Тараса Шевченка, прочитати, як Володимир Маяковський агітував вивчати українську мову, Антон Чехов – хвалив українських селян за веселість і водночас тверезість; відкрити для себе лірику Івана Франка у перекладі Анни Ахматової та дізнатися ще багато нового і цікавого.

Принцип  добору особистостей, які потрапили до Щоденника, авторський. Проте в його основі – ті люди, які народилися в Україні, присвятили їй своє життя, були виховані Україною або, перебуваючи поза її межами, всіляко підтримували та пропагували нашу рідну країну.

А для особистого творення майбутньої історії є окрема рубрика «Що я зробив для України», яка залишається у щорічнику незмінною.

Діловий щоденник українця також містить сторінки для щомісячного планування та перелік ювілеїв  за місяцями.

Як і попередній випуск, «Український щорічник-2018» матиме обкладинку двох кольорів.

Ціна «Українського щорічника» — 120 грн. Замовити Щорічник можна за телефонами: 068-955-15-23, (044) 253-53-30, а також на сторінці у Facebook.

Крім того, щорічник можна буде придбати і у книжкових магазинах. Адреси книгарень надамо згодом.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути