wikipedia.org
Віктор Павлович Протопопов – засновник патофізіологічної
школи, автор надсучасних на тоді методик дослідження вищої нервової діяльності людини
та нових ефективних методів лікування психічних розладів: дезінтоксикацією,
дієтою, сном.
Народився майбутній
науковець у с.Юрках Кобеляцького
повіту (Полтавщина). Навчався у гімназії в м. Ростові-на-Дону. По закінченні
вступив до Петербурзької військово-медичної академії. Вже на
перших курсах зацікавився нейрофізіологією.
1906 р. Віктор Протопопов закінчив з
відзнакою академію. Отримав запрошення до аспірантури при кафедрі психіатрії, яку тоді
очолював академік Володимир
Бехтерєв, знаний
невролог і психіатр.
1909 р. В.Протопопов блискуче захистив докторську дисертацію на тему «Про
сполучно-рухові реакції на звукові подразники», що в ній обґрунтував
нові методи дослідження умовних рефлексів.
Отримавши звання приват-доцента, працював у клініці та лабораторії
В.М.Бехтерєва, займався дослідженням розладів при маніакально-депресивному
психозі. (Серед інших відкриттів – відома фахівцям «Тріада Протопопова», комплекс симптомів при
маніакально-депресивному психозі) Саме
тоді обрав науковий напрям, у якому працював ціле життя — патофізіологія
психозів.
1921 р Віктор Протопопов очолив кафедру
психіатрії в Пермському університеті. А через три роки переїхав до Харкова,
тодішньої української столиці, де завідував кафедрою психіатрії медичного
інституту; очолював Інститут клінічної
психіатрії та соціальної психогігієни і психіатричну
клініку. Особливих успіхів досягнув у дослідженні причин і перебігу
шизофренії.
В 1944-57р.р. В.П.Протопопов мешкав і працював у Києві. Від
1944р.— керівник кафедри психіатрії Клінічного інституту психіатрії та очільник
Київської спілки лікарів. Саме В.Протопопов доклав великих зусиль до
відновлення психіатрії в Україні після Другої світової війни: створив відділ психіатрії
та патології вищої нервової діяльності; кафедру психіатрії при Київському медичному
інституті.
Помер В.П.Протопопов 29 листопада 1957р.
160 наукових
робіт Віктора Протопопова,серед
яких — 5 монографій – залишаються актуальними і в сучасній психіатрії.
Підготувала Олена Бондаренко
