chrome firefox opera safari iexplorer

28 cічня 1854 року народився видатний український вчений-патологоанатом Володимир Високович

28 січня 2020 о 13:10
eu.univ.kiev.ua

Бактеріолог, патологоанатом, епідеміолог, засновник Харківської школи
патологоанатомів, професор Київського Свято-Володимирського університету,
Володимир Високович зробив неоціненний внесок у розвиток української медичної
науки.

 Народився майбутній вчений у містечку
Гайсині на Вінничині. 1871 р. закінчив із золотою медаллю Першу Харківську
гімназію і вступив до Імператорського Харківського університету на медичний
факультет. З особливою ретельністю вивчав хімію та патологічну анатомію, і вже
у студентські роки визначився з майбутнім фахом патологоанатома. 

Обдарованого студента випуску 1876р. визначили стипендіатом при  університеті. Однак наступного року лікар зі
званням повітового доктора був скерований 
у якості військового лікаря на Кавказ. Працював ординатором та
прозектором у шпиталях Тбілісі, Єревана. 1878
р.  В.Високовича відряджено до клініки Харківського університету, а наступного року – до
військового шпиталю.  

1881 р. Володимир Високович склав іспити на ступінь доктора медицини, захистив дисертацію й
був призначений  асистентом кафедри патологічної анатомії Харківського
університету.

Стажувався у Німеччині й Франції, знайомився з викладанням патологічної
анатомії в західноєвропейських університетах. 

 Дослідження, результати яких
В.Високович опублікував, визнані провідними в патологоанатомії. Загалом вийшло
друком понад 70 праць вченого.

1886 р. В. К. Високович почав працювати на посаді  приват-доцента загальної патології й
завідувачем Бактеріологічної станції    Харківського медичного товариства. Протягом 9 років читав в
університеті курс   загальної патології.

Від 1895 р. – професор  Київського  Університету Св. Володимира.  Очолив кафедру патологічної анатомії -Патологоанатомічний
інститут. Був одним із найпопуяірніших викладачів: про нього говорили, що
поєднував найкращі якості «розуму і серця». 

У 1906—1907р.р. професор Володимир Високович організував, як зараз би ми
сказали, курси підвищення кваліфікації лкарів –з патологічної анатомії.   

Наприкінці 1896 р. в індійському місті Бомбеї спалахнула епідемія чуми.
Європейські уряди скерували експедиції  лікарів для подолання епідемії та вивчення
цього страшного захворювання. Так, були організовані німецька, австрійська,
італійська, французька експедиції. Експедицію з Російської імперії очолив
український вчений Володимир Високович. Такж в експедиції взяли участь, серед
інших,  відомі вчені Д.Заболотний і
Є.Редров.  

Проводжали експедицію квітами, полум’яними промовами і маршем
у виконанні духового оркестру 132-го піхотного полку, де служив віськовий лікар
Данило Заболотний. Повернулася експедиція з цінними дослідницькими матеріалами,
які стали основою для подальшої роботи вчених.

Потім були «протичумні» експедиції 
до Киргизії, на Далекий Схід, до Астрахані й Одеси; «протихолерні» — до Ляоляна, Самари, на Південне узбережжя Криму. Очевидці
згадують, що професор Високович був одним з «перших чорноробів», працюючи на
рівні з іншими, а то й більше за них. 

Брошуру професора «Про холеру» (1905р.) називали «Катехизисом
Високовича».    

1907 р. в Києві В.К.Високович першим діагностував холеру й висловив
переконання, що збудник захворювання поширюється у місті через колодязну воду.
В.К.Високович – автор теорії щодо чумної пневмонії як бронхопневмонії й
визнаний фахівець з бубонної чуми. Саме він зазначив: «Боротьба з чумою легша, ніж з холерою й дифтерією: бацили чуми вельми
нестійкі й гинуть у навколишньому середовищі». 

1908 р. В. К. Високович створив і очолив кафедру патологічної анатомії
Жіночого медичного інституту, а також став на чолі Бактеріологічного інституту.
  

Активно працював у Київському
товаристві лікарів, Фізико-медичному товаристві й   Товаристві швидкої медичної допомоги. 

Помер видатний вчений 27 травня 1912р. в Києві.

Його науковим кредо було: «Наука
— для життя!». 

«Рідна країна» 

За матеріалами
інтернет-видань

7 серпня

Інші дати
Народився Пантелеймон Куліш
(1819, смт. Вороніж, Сумська область - 1897) - український письменник, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
«… единственные во всем мире по своему поэтическому достоинству малороссийские песни, вспомните дивную историю Малороссии, эту поэму-историю, которая как героическая песня легла на скрижалях мира – и вы не можете не призадуматься над судьбой этого необыкновенного народа, который явился чудесным образом, как роскошный цветок посреди враждебных для него стихий…» (Пантелеймон Куліш)
Розгорнути