chrome firefox opera safari iexplorer

4 жовтня 1875 року заснований Чернівецький університет

04 жовтня 2019 о 22:07
vidviday.ua

Декретом імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа I у Чернівцях
постав університет – на базі     теологічного
інституту, що існував від 1827 р. з німецькою мовою викладання та
кафедрами   української й румунської мов
і літератур.

Нині назва вишу — Чернівецький національний університет
ім.Юрія Федьковича. До речі, ще одна цьогорічна дата – ювілейна: ім’я видатного українського письменника навчальному закладові присвоєне 1989р. 

В університеті викладали відомі науковці європейського
рівня: К.Томащук (перший ректор), Й.Шумпетер, Ґ.Е.Мюллер,  Г.Гросс, Р.Кайндль, О.Калужняцький,
С.Смаль-Стоцький, С. Воробкевич.

За часів
Австро-Угорщини в університеті діяли три факультети: православної теології, правничий і філософський.
Тоді у  цьому виші  навчалися 
І.Франко, Л.Мартович, Д. Лукіянович та інші
відомі українці. Дисертацію з української мови тут захищав О.Колесса. 

 1875 р. в
університеті налічувалося 208 студентів, з них українців – 41. Решта – румуни,
німці, євреї.  

1918 р. Буковина була приєднана до Румунського
королівства. До 1940р. університет цілковито був румунізований, українські
кафедри ліквідовані, професори-українці звільнені. У 1933 р. на З 247 студентів
було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 представників
інших національностей.

1940 р., після приєднання Буковини до СРСР,  університет став вищим державним навчальним
закладом з сімома факультетами. Теологічний факультет скасували. Згодом факультетів
стало 15.  

Нині університет має потужну науково-дослідницьку базу; наукову
бібліотеку з 11 відділів та фондом близько 3 млн примірників; при закладі діють
ботанічний сад, сейсмічна і метеорологічна станції, чотири музеї:  зоологічний, ботанічний, геологічний, історії
університету.

Унікальну споруду – центральний корпус університету (колишню резиденцію
митрополитів Буковини і Далмації) – від 2011 р. ЮНЕСКО внесла до списку Світової
культурної спадщини.

Про цей комплекс варто розповісти
окремо. Побудований він у 1864—1882 р.р. за проектом чеського архітектора
Йозефа Главки.  

6 липня 1864 р. буковинський єпископ урочисто заклав
наріжний камінь у фундамент каплиці святого Іоана Нового Сучавського. Відтоді
почалося будівництво, яке тривало майже 20 років.  

Обійшлося воно фантастичними на той час коштами: 1
мільйон 750 тисяч гульденів. Гроші в основному надав Буковинський православний
релігійний фонд. Допомагало Міністерство культів і освіти Австро—Угорщини.
Пожертвували також юдейська і католицькі (німецька та польська) громади.  

Будували з місцевої сировини, якість якої була
підтверджена, коли велика декоративна ваза з буковинського алебастру перемогла
на конкурсах у Богемії та Парижі. Тоді ж завдяки Й.Главці Європа дізналася про
чарівний буковинський «кораловий» камінь, фрагмент якого досі можна побачити у
оформленні   «Мармурової зали» резиденції.

Архітектурний стиль споруди поєднав культури народів, які
мешкали в краї: це візантійська та романська архітектури; вежі, подібні до
мінаретів; готична структура дахів; гуцульський орнамент у  різьбленні та розписі.   

Уся покрівля ансамблю Митрополичої резиденції,що
складається з Митрополичого, Семінарського та Монастирського корпусів. викладена
кольоровою поливаною черепицею в стилі буковинських народних килимів.  

Милує око й дендропарк – справжній витвір ландшафтного мистецтва,
пам’ятка національного
значення.

Додамо, що за підсумками Всеукраїнської акції «7 чудес
України: замки, фортеці, палаци», яка тривала у 2010-11 р.р., до сімки
переможців увійшла і Митрополітича резиденція. 

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

16 лютого

Інші дати
Андрій Стечинський
1849 – український актор, режисер і драматург. Автор драм «Міщанка», «Чорний Матвій», «Довбуш». Ролі: Макогоненко («Наталка Полтавка»), Стецько («Сватання на Гончарівці»)
Розгорнути
Народився Семен Гулак-Артемовський
(1813, м. Городище Черкаська область - 1873) - український композитор, співак, драматург. Автор першої української опери «Запорожень за Дунаєм».
«Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» (Семен Гулак-Артемовський)
Розгорнути