chrome firefox opera safari iexplorer

20 березня 1639 року народився гетьман Іван Мазепа – державник, полководець, меценат

20 березня 2020 о 09:45
iprosvita.com

Іван Мазепа – всесвітньо відома постать. Його ім’я
пов’язують із героїчною спробою України вирватися з-під московського ярма і обрати, як би ми
сказали нині, європейський
шлях розвитку. Тож великого українського гетьмана вшановують не лише в
Україні, й за її межами.

Нині розповімо про найвідоміші пам’ятники Іванові
Степановичу Мазепі. 

 Перхтольдсдорф (Perchtoldsdorf),
Австрія.

Пам’ятник великому гетьманові розташований на території культурно-інформаційного
центру «Український Дім» посольства України в Австрійській Республіці.

Погруддя височіє на мармуровій колоні, котра містить
напис німецькою мовою: «Iwan Mazepa 1687—1709». 

Встановлено його з ініціативи та коштом стоматолога Маркіяна
Припхана, який емігрував з Галичини до Австрії 1930р. Меценат також побудував
на власні гроші «Український Дім», котрий по смерті благодійника у 2006р. був
названий його ім’ям.

 Кергонксон (Кerhonkson, NY), штат Нью-Йорк,
Сполучені Штати Америки.

Українці діаспори ініціювали встановлення пам’ятника І.Мазепі
як вияв підтримки українського народу, котрий виборов незалежність своєї країни.
Автор проєкту погруддя — скульптор Сергій Литвиненко. Монумент встановлений на
початку 1990-х  коштом Українського
народного союзу у США.

Галац (Galaţi), Румунія. 

Пам’ятник Іванові Мазепі замовило Міністерство культури і
мистецтв Румунії, а виготовив його скульптор Георге Тенасе. Відкрили монумент
на початку травня 2004 р. На постаменті, з якого ніби виростає на півзросту постать
гетьмана, напис українською та румунською мовами: «Іван Мазепа, гетьман
України. 20.03.1639 — 10.10.1709». Восени того ж року навколо місцини, де був
встановлений пам’ятник,
засновано
парк Свободи.  

Слід сказати, що монумент постав саме у Галаці
невипадково.  1709р., після поразки
українсько-шведського війська під Полтавою, 
 московити зруйнували гетьманську
столицю – Батурин – і знищили її мешканців. Гетьман та його найближче оточення
емігрували до Молдови. Тут, у с.Варниця поблизу містечка Бендери, 21 вересня
1709 р. Іван Степанович Мазепа помер. Згодом він був похований у кафедральному
соборі Св.Юрія в Галаці.  Місцину довкола
мешканці стали називати «Мазепа». Позаминулого століття в Галаці була і вулиця
імені І.Мазепи. 

За наказом комуністичного диктатора Н.Чаушеску собор був
зруйнований, вулиця перейменована. Нині ж ім’я українського гетьмана носить один із житлових масивів Галаца. 

Чимало пам’ятників великому державотворцеві з’явилося в Україні.

 Мазепинці Білоцерківського району на
Київщині. 

Пам’ятник встановлений 1994р... Автор проєкту — скульптор Е.Горбань.
Споруджено монумент на кошти відомого українського видавця, культурного діяча і
мецената Мар’яна-Павла Коця.

Сторонибаби,
Буський район на Львівщині.
  

Пам’ятник, що є першим в Україні скульптурним зображенням гетьмана на повен зріст, створений
та встановлений коштом львівських і місцевих спонсорів.  Встановлений 1995 р... Скульптор — Н. Дерегус-Лоренс.

 Чернігів. 

Пам’ятник  гетьманові Мазепі встановлений наприкінці
серпня 2009р. на території Національного архітектурно-історичного заповідника
«Чернігів стародавній» з ініціативи співробітників заповідника та патріотичної
громадськості. Автори — скульптор Г.Єршов та архітектор В. Павленко. Бронзове
погруддя гетьмана  встановлене на колоні
білого мармуру. Колону прикрашає родинний герб Мазепи. В руці гетьмана – булава
як символ міці Української держави.

Полтава.

2016р. на Соборній площі неподалік Свято-Успенського
собору був урочисто відкритий чи не найвідоміший з пам’ятників гетьману Іваові
Мазепі.  

Виготовлено його на замовлення обласного відділення
Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка. Монумент став справді
всенародним: на його спорудження збирали кошти в усій Україні та діаспорі. 

Автор  проєкту – скульптор
 Микола Білик  – за основу зображення взяв  портрети гетьмана, створені українськими
художниками в різні часи.

Пам’ятник заввишки 3.2м був завершений 2009р. Однак міська
влада збиралася помпезно  відзначати
300-річчя перемоги московитів над українсько-шведським військом, тож усіляко
перешкоджала встановленню пам’ятника Мазепі,
аж до заборони будівельних робіт на Соборній площі. 

Напередодні відкриття монумента його спробували підірвати
гранатою. За якийся час облили фарбою. Міська рада відмовилася взяти його на
баланс, і це зробила обласна рада. 

Та попри все прекрасний пам’ятник Мазепі у Полтаві є, біля
його підніжжя   завжди полум’яніють квіти, довкола нього
відбуваються патріотичні заходи.

Батурин.

«Молитва
за Україну» (повна назва: «Гетьмани. Молитва за Україну») — пам'ятник у вигляді
скульптурної групи з п'яти постатей українських гетьманів, за чиїх часів  Батурин був столицею України: Дем'яна
Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика та Кирила
Розумовського. Гетьмани схилися над картою України. Над ними – зображення Божої
Матері, заступниці й берегині українського козацтва й усього українського люду.

Пам'ятник розташований на території Історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця», навпроти Воскресенської церкви. Автори —
Микола та Богдан Мазури. 

Урочисте відкриття монумента відбулося 22 січня 2009 р...

Київ.

Скульптурну композицію «Вічний Київ», що з’явилася в
столиці перед будівлею міського Палацу дітей та юнацтва 2009 р., називають
своєрідним пам’ятником Іванові Мазепі.  

З бронзової кулі, встановленої на гранітному постаменті, розпросторивши
крила, злітає голуб. Сама куля прикрашена барельєфами соборів і  церков, побудованих чи реставрованих з
ініціативи й коштом гетьмана Івана Мазепи. 

Автор —британсько-ізраїльський скульптор Франк Майслер –
задумав свій витвір таким чином, що він може обертатися.

Окрім пам’ятників, на честь гетьмана Мазепи встановлено цілу низку пам’ятних знаків та пам’ятних дощок — загалом понад
20. 

У січні 2019р. на сайті Київської міської
держадміністрації була зареєстрована петиція щодо проведення відкритого
конкурсу на кращий пам’ятник великому гетьманові. Пропонувалися й місця для
встановлення монумента – навпроти Києво-Печерської лаври, до розбудови якої
доклав великих зусиль гетьман-меценат, або ж навпроти Києво-Могилянської
академії, котра дістала свій статус завдяки Іванові Мазепі.

Однак столиця поринула у президентську кампанію, котра
тоді щойно розпочалась, і петиція не набрала необхідної кількості голосів. Нині ж, за нової влади, якій зовсім чужі українські світоглядні цінності, навряд чи
можна сподіватися на гідне вшанування українського гетьмана. 

Варто згадати, що Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» два
роки тому репрезентував проєкт відновлення Мазепинської вежі, що на території Києво-Печерської
лаври, і створення у ній музею Івана Мазепи.

Тоді засновник Фонду наголошував, що стрижнем задуму є
ідея повернути до Києво-Печерської лаври українські дух, силу та енергетику. «Ми
почали з повернення у лавру Тараса Шевченка, коли на місці, де Шевченко-художник
у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви всіх святих, встановили
памʼятний знак. У 2015 році був започаткований масштабний проєкт відновлення
надгробного пам’ятника князеві Костянтину Острозькому, який був зруйнований унаслідок
 підриву Успенського собору в листопаді
1941–го. А тепер повертатимемо до Києво-Печерської лаври Івана Мазепу, на кошти
якого свого часу  збудовано і
реставровано багато обʼєктів лаври», – зазначав М.Томенко.  

Велика, благородна справа – створити у  Мазепинській вежі  музей великого гетьмана, де можна було би
дізнатися більше про нього як військового, політика, державного діяча, а також  про його родину, нащадків, його
добродійність.

Сподіваємося, що ця патріотична справа буде довершена, і
Київ, для якого Іван Мазепа зробив так багато, належно вшанує
гетьмана-державника, проєвропейського політика і щедрого благодійника.

Для цього Києві потрібна українська влада. Зрештою, як і
всій Україні.

  Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

10 серпня

Інші дати
Народився Леонтій Похилевич
(1816, с.Горошків, Київська область  – 1893)український краєзнавець. Автор книг «Сказання про населені місцевості Київської губернії», «Уезды Киевкий и Радомышльский. Статистические и истрические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их».
Розгорнути
Народився Михайло Зощенко
(1895, м.Полтава – 1958) – радянський письменник-новеліст. Автор «Гумористичних оповідань», «Тяжкі часи», «Про що співав соловей» та інших повістей і оповідань.
«Переляканий письменник — це вже втрата кваліфікації» (Михайло Зощенко)
Розгорнути