chrome firefox opera safari iexplorer

4 березня 1989 року було створене Товариство «Меморіал» імені В.Стуса

04 березня 2020 о 06:15

Всеукраїнське культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» виникло як складова Всесоюзного добровільного історико-просвітницького товариства «Меморіал», котре очолював тоді академік і дисидент Андрій Сахаров.

Створення організації розпочалося 1988 р. До неї вступило понад 360 тисяч людей – репресовані та їхні рідні, а також усі, кому було небайдужим відновлення історичної правди про наше минуле та історичної пам’яті, без якої жодна нація не може сподіватися на повноцінні розвиток і піднесення.

Заснували «Меморіал» українські митці, науковці, студенти, активісти національно-визвольного руху. Участь у створенні Товариства взяли Інститут літератури Академії Наук України, творчі спілки та редакції провідних видань.

Головними завданнями «Меморіалу» визначені відновлення історичної правди та збереження пам'яті жертв політичних репресій в Україні ХХ століття; подолання тоталітарних стереотипів, контроль за дотриманням прав людини; захист прав репресованих; відзначення пам'ятних дат, пов'язаних із політичними репресіями; просвітницька робота.

Співголовами «Меморіалу» були обрані письменник, публіцист і правозахисник Олександр Деко; інженер, в’язень ГУЛагу, учасник повстання у Воркуті донеччанин Ігор Доброштан; доктор філософії Володимир Кузнєцов; відомий митець і громадський діяч Лесь Танюк; письменники Володимир Маняк та Іван Різниченко; активіст демократичного руху з Одеси Віктор Цимбалюк. У виступі на зборах Ігор Доброштан так окреслив мету «Меморіалу»: «Ми не заради помсти, але ми обстоюємо засудження сталінізму… Головне для нас – не допустити нових культів, нових беззаконь і репресій…»

Від початків свого існування «Меморіал» брав активну участь у організації «чорнобильських» мітингів; у створенні Асоціації «Зелений світ», Товариства української мови, Народного Руху України; з’ясовував місця поховання жертв масових політичних репресій; агітував за представників національної демократії на виборах до Верховної та місцевих рад.

У квітні 1992р. «Меморіал» набув ім’я поета і дисидента Василя Стуса. Головою Товариства було обрано Леся Танюка.

Саме завдяки «Меморіалу» на чолі з Л.Танюком (1992—2014р.р.) відбулися виставки репресованих художників Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук, Віктора Зарецького, Людмили Семикіної; зняті документальні фільми про Голодомор 1932-33р.р. в Україні, видатних митців-дисидентів та УПА (в тому числі – 12-серійний фільм Ірини Страшко), Чорнобильську трагедію та інші; вийшли друком численні книги та статті про український Рух Опору.

«Меморіалові» належить ініціатива проведення Дня пам’яті жертв масових розстрілів у Биківні, створення музеїв та встановлення пам’ятників жертвам тоталітаризму. Спільно з Народним Рухом України «Меморіал» провів Міжнародні слухання «Комунізм-глухий кут цивілізації» та Міжнародний симпозіум «Голодомор-1933».

Значної мірою зусиллями «Меморіалу» та його представників у парламенті, 1991 р. Верховна Рада — тоді ще УРСР – ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути