Власне, правильніше було б сказати: один з міжнародних днів кави, бо свято відзначається кілька разів на рік.
Вперше кавовиробники, кавомани і просто прихильники цього напою святкували День кави – на пропозицію Міжнародної організації кави — 1 жовтня 2015 р. в італійському Мілані. Цього дня в усьому світі виробники та продавці кави пропонують охочим філіжаночку безкоштовно чи з суттєвою знижкою.
А ми принагідно пропонуємо кілька цікавинок про каву.
1.Все почалося нібито з того, що в одній ефіопській місцині, де росла кава, кози стали об’їдати кавові плоди з дерев. Пастух на ім’я Калдим зауважив, що тварини помітно збадьорюються, весело стрибають. Спробував і собі – відчув приплив енергії. Було це начебто у 850 р.
2.До Х ст. каву їли, а не пили. Ефіопи робили кульки з перетертих кавових зерен та тваринного жиру і брали їх у подорожі, щоб додати собі в дорозі сил і енергії.
Коли ж каву почали вживати як напій, то спочатку заварювали оболонки кавових зерен. Згодом їх почали підсушувати, а потім – смажити та молоти зерна.
- До ХІХст. кава поширилася не лише Близьким Сходом, а й Західною Європою та Америкою. 1555 р. відкрилася перша кав'ярня у Константинополі. При султанському дворі з’явилася посада — кавовар. Перші константинопольські кав'ярні називалися qahveh khaneh (школа мудрості), адже тут збиралися літератори і художники.
1592 р. італійський лікар Просперо д'Альпіно після мандрівки до Єгипту повернувся з нотатками про кавове дерево та його зерна. 1612 р. у Венеції з’явилася перша європейська кав’ярня. До речі, вже за наших часів у Неаполі постав факультет кави, де навчають усіх тонкощів та секретів створення напою.
В англійській мові назва напою створилася від голландського слова «koffie». У деяких європейських мовах (і в українській також) має місце запозичення з турецької «kahve» — назви ефіопської місцини Кафи.
4.Каві присвячено чимало поетичних творів, п’єс і картин. Скажімо, в Парижі 1703 р. було оприлюднено цілу низку кантат, які оспівували каву. Поет Пікандр написав жартівливу новелу, в якій влада забороняє пити каву, внаслідок чого країна потерпає від епідемій та повстань, а коли заборону скасовують, усі катаклізми вщухають. Й.С.Бах створив одноактну оперету, яку назвав кантатою №211 – про життєві перипетії батька, що намагався відучити свою доньку від пристрасті до кави.
- Невиправними кавоманами були О. де Бальзак, Вольтер, Н.Бонапарт, К.Лінней, В.Гюго, С.Далі, Ф.Шаляпін, Жорж Санд, Анна Ахматова. У багатьох з них були свої «кавові дивацтва». Скажімо, Л.ван Бетховен вважав, що найкраще кава смакує, коли на кожну філіжанку припадає 60 кавових зерен, тож рахував їх щоразу перед тим, як йому заварювали каву. А Вольтер випивав щодня не менше 50 філіжанок кави.
6.У Японії вважають, що кава дуже позитивно впливає на шкіру: зменшує кількість зморщок, додає здорового вигляду. Японці навіть приймають ванни з кавовою гущею.
- Бразилія 2001 р. випустила поштову марку із запахом бразильської кави, котрий зберігався протягом 5 років. 8.Французи п'ють каву тричі на день. На сніданок — каву з молоком, в обід — еспресо, увечері — з різними лікерами.
Мешканці скандинавських країн посідають друге (після італійців) місце за обсягами вживання кави. Вони буквально не розлучаються з термосами, наповненими цим напоєм. А в Копенгагені є цілий район Латте, де розташовано безліч кав’ярень.
9.Молоти кавові зерна вперше почали у Великій Британії: кавомолку винайшов лондонський коваль у 1665 р.
10.В Україні кава вперше з’явилася в Кам'янці-Подільському, де 1672 р. турки відкрили першу кав'ярню. У Львові першу кав’ярню, що мала назву «Під синьою фляжкою», заснував 1683р. галичанин Юрій Кульчицький. Саме його кав’ярня сприяла поширенню кави у цілій Європі. Вживання кави в Україні постійно зростає й нині становить 23% загальної кількості напоїв. Україна є четвертою країною в Європі за кількістю філіжанок кави на день. Приблизно 60% кави українці випивають вдома, 25% — у кав’ярнях та ресторанах, 15% становить офісна та «вулична» кава.
Отже, зі Святом кави!
«Кeep calm & drink coffee!» — як полюбляють говорити американці. Тобто – зберігайте спокій й пийте каву!
«Рідна країна»
