dilovamova.com
Міжнародний день ромів як свято цього народу встановив IV-й Всесвітній конґрес ромів 1990 р. у польському місті Сероцьку.
Мета – привернути увагу світової спільноти до існування ромського (так прийнято насправді називати циган) народу, його історії та культури, до необхідності подолання дискримінації щодо нього.
Цього дня роми традиційно запалюють свічки, які символізують єдність народу, а на річках пускають вінки за течією – символ долі ромів, вічних блукальців без спільної для всіх батьківщини.
На території країн-членів Ради Європи мешкає близько 12 млн ромів. Найбільше – у Румунії, Угорщині, Сербії, Болгарії, Словаччині, Північній Македонії. Саме серед ромів завжди були найвищий рівень бідності, безробіття, неписьменності, та найнижча — середня тривалість життя. І нині, як зазначає Amnesty International у своєму звіті, в багатьох європейських країнах роми потерпають від дискримінації, сегрегації, примусового виселення, насильства і залякувань. У деяких європейських містах місця осідлого мешкання ромів відокремлені від решти міста високою стіною, й такі рішення мерій мають підтримку містян, котрі пояснюють це схильністю циган до «жербракування, шахрайства та крадійства».
Неурядові організації, які захищають права ромів, стверджують, що в Україні мешкає від 150 до 400 тисяч осіб цієї національності. Найбільше – на Закарпатті, в Одеській, Полтавській, Дніпропетровській областях. Близько 60% представників етносу не мають роботи, а пенсії отримують лише близько 4%. Чверть усіх українських ромів не мають жодних документів, які підтверджують особу, стільки ж – неписьменні. Понад 80% так чи інакше зазнавали утисків, насильства чи дискримінації як у побуті, так і у спілкуванні з представниками влади,при цьому рівень толерантності до ромів різко зменшився: скажімо, у 2012р. лише 4% людей готові були бачити цигана (циганку) серед своїх родичів чи друзів.
