chrome firefox opera safari iexplorer

1 серпня – День пам’яті Івана Сірка

01 серпня 2020 о 06:06
indragop.org.ua

Легендарний кошовий Іван Сірко переміг у всіх своїх 65 битвах. 12 разів  Військо Запорозьке Низове обирало його   своїм отаманом. Козаки шанували його як батька і любили як брата. Його звитяжністю, мудрістю і любов’ю до рідного краю захоплювалися і соратники, й вороги.

Ніхто з-поміж українських гетьманів та отаманів не здобув стільки перемог над військом Османської Порти та Кримського ханства, як отаман Сірко. Турки з острахом називали його «Урус-шайтан» (руський диявол). Справді,   не було другого такого характерника. Не дарма ж бо про Сірка складали легенди та  пісні ще за його життя. На нього не раз чинили замахи, та все невдало.

Іван Дмитрович  Сірко народився між 1605 і 1610 роками. Помер у вельми поважному як на той час віці – мав за 70.  За однією версією, походить І.Сірко з Вінничини, зі шляхетської родини, яка мешкала в с.Мурефі. За іншою – з Мерефи, що на Слобожанщині.

Переказують, що Іван з’явився на світ із повним ротом зубів. «Добрий буде козак, — сказав на те батько. – Ворогів зубами гризтиме!»

Коли Іванові  виповнилося 12 років, до села якось увійшли запорожці. Вони розповіли  хлопцеві про Хортицю, Січ і про те, що кожен спроможний тримати шаблю, може стати козаком, аби лише пройшов визначені випробування та обов’язковий вишкіл.  Коли розказали про характерників, малий усвідомив, що й сам володіє такою надприродньою силою, тож має неодмінно рушати на Хортицю.

Його справді не брали ні куля, ні шабля. Він «виводив з того світу», зцілював тяжко поранених побратимів, яких, здавалося, врятувати вже неможливо. Миттєво переносився з одного краю степу до іншого. Водночас опинявся у різних місцях під час бою.

Навіть по смерті отаман Сірко перемагав супротивників. Свою правицю він заповів козакам, аби брали її в походи, й ті виконали його заповіт, виставляючи отаманову руку перед ворогами зі словами: «Сіркові душа і рука з нами!» 

Кошовий отаман Іван Сірко  був правдивим незалежником: виступав проти гетьманів П.Тетері, І.Виговського, Юрася Хмельницького, бо вважав, що вони – «за Польщу», а не за Україну. А після польсько-московської війни 1654-67р.р. зайняв непримиренну антимосковську позицію.

1675 р. отаман Сірко у гирлі Дніпра розгромив турецьку флотилію з харчами та припасами для Ібрагіма-паші, котрий зі своїм військом облягав Чигирин, полонив 500 турків на чолі з адміралом і визволив з полону багатьох українців.   Ібрагім-паша змушений був відступити від Чигирина і з неславою повернутися.  Козаки під проводом Івана Сірка не раз брали Перекоп, Очаків, Ізмаїл, інші міста і фортеці.  

Взимку 1657 р. турецький султан Магомед IV вирішив знищити Запорозьку Січ.  У ніч проти Різдва 50 тисяч війська, серед якого – 15 тисяч яничар та чимало кримських татар – підійшли до Січі.  Але раптом усе небо осяяв великий вогонь, при світлі якого турки опинились як на долоні.   Майже всіх яничар і чимало війська козаки перебили, татари втекли. Козаки на чолі з Сірком написали турецькому султанові веселого й вельми образливого листа – було це  якраз після Різдвяного бойовиська. Згодом художник І.Рєпін створив картину  «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

 У 1660-х р.р. Іван Дмитрович Сірко заснував поблизу Мерефи хутір Сірківку.  Якийся час  був харківським полковником. Брав участь у повстанні 1668 р.на Лівобережжі під проводом гетьмана І.Брюховецького.  Переміг  московське військо під Охтиркою та Полтавою.  Коли Брюховецького позбавили гетьманської влади, підтримав Петра Дорошенка, втім не надовго: 1669 р. вже знову був на Запорожжі.

Підтримував стосунки з ватагом козацько-селянського повстання на Московії – Степаном Разіним, тож  московський цар звелів Сірка за будь-яку ціну схопити. У квітні 1672 р. гетьман І.Самойлович наказав Сірка заарештувати і доправити до Москви. Там його засудили до заслання й етапували до Тобольська. Проте вже через рік Сірко повернувся з Сибіру та зі своїми козаками успішно давав відсіч турецькій навалі у 1677-78 р.р.

 …Погідної серпневої днини 1 числа 1680 р. славетний отаман Іван Сірко на своїй пасіці в с.Грушівці, наслухаючи бджолине зумкотіння та вдихаючи пахощі нагрітого сонцем зела, полинув душею до Господа. Його тіло доправили на Чортомлицьку Січ, близько села Капулівки, і поховали з великими честю та шаною.

Коли комуністи затопили Каховським морем велике число сіл, і могила отаманова в Капулівці мало не опинилася під водою, його ніби додумалися перепоховати в іншій частині села Але чи перепоховали й чи саме його – достеменно не відомо.  Та, зрештою, головне – в тому, що є місце, куди можна прийти, і вклонитися, і згадати славне наше минуле...  

1 серпня, на День пам’яті Івана Сірка, кошового отамана Січі Запорозької та всього Війська Запорозького Низового, люди з усієї України і з ближчих та дальших країв поза її межами збираються до Капулівки, аби вшанувати пам’ять великого українця.

Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути