chrome firefox opera safari iexplorer

6 серпня: це цікаво знати

06 серпня 2020 о 00:06

«Найогидніші очі порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші дурні вельможні,
Найпідліша брехлива сльоза…»
Василь Симоненко

Молодші сини князя Володимира Святославича одними з перших (1071р.) канонізовані руською церквою.

Брати були вбиті, невдовзі по смерті їхнього батька (15 липня 1015 р.) старшим братом Святополком.

Історія життя і смерті братів стала темою багатьох переказів та оповідей. Зокрема, найдавніше «Сказання про святих Бориса і Гліба», як стверджують фахівці, належить літописцеві Нестору.

На честь святих Бориса і Гліба в Україні збудовано багато церков.

У народі день Бориса і Гліба називали паликопна (великі грози підпалювали копиці). Тож цього дня до польових робіт намагалися не братись. А чи буде дощ, вгадували по квітах в’юна: якщо квітки стулялися, скоро буде злива.

За церковним календарем 6 серпня вшановують мученицю Христину; мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, у св. хрещенні Романа і Давида; преподобного Полікарпа, архімандрита Києво-Печерського.

Іменинниками 6 серпня є:

Анатолій, Гліб. Борис, Роман, Давид, Христина.

6 серпня народились:

1789 – Ілля Буяльський – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.

1906 – Микола Тарнавський – український генетик і біолог. У результаті досліджень, які започаткував і провів М.Д. Тарнавський, уперше у світі було встановлено вплив ДНК на генетичні процеси в багатоклітинних організмах.

1928Енді Воргол (Андрій Варгола) – американський художник українського походження, засновник художньої школи поп-арту.

 

Чи знаєте ви, що:

Про українську мову в цифрах

  1. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).
  2. Походження української мови – окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х–IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.
  3. До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».
  4. На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
  5. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми.
  6. Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

Цікавинки про українську мову

  1. Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».
  2. Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.
  3. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
  4. У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

Цікаві відомості з історії української мови

  1. Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
  2. Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
  3. Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
  4. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
  5. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами. (З сайту http://vsviti.com.ua).

«Рідна країна»

Розділи: Календар

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути