uk.wikipedia.org
З великого творчого доробку композитора ще прижиттєво найбільш популярною стала його церковна музика, яка своїм корінням міцно вросла у благодатний ґрунт української духовної музики та літургійних піснеспівів. Нині вона лунає і в українських храмах, і під час концертів.
Дмитро Степанович Бортнянський народився в м. Глухові на Чернігівщині (нині Сумська область). Шестирічним почав навчатись у Глухівській співацькій школі, створеній з ініціативи гетьмана Данила Апостола. Школа відідгравала величезну роль у тогочасній музичній освіті й готувала виконавців для Петербурзької придворної хорової капели. (Припускають, що в цій школі навчався і Григорій Сковорода). Протягом двох років тут, окрім співів, навчали грі на скрипці, бандурі, цимбалах.
У 8 років Дмитро Бортнянський вже співав у придворній капелі. З талановитим хлдопчиком особисто займалися директор капели М.Полторацький (співи) та її керуючий — італійський композитор Б.Галуппі (композиція).
За якийся час юнак їде зі своїм наставником до Італії, впродовж десяти років навчається у мистецтва композиції в Римі, Болоньї, Неаполі, Венеції. Саме тут молодий композитор створює опери на лібретто італійських авторів – «Креонт, «Квінт Фабій», «Алкід» – які з успіхом ідуть у венеційському театрі «Сан Бенедетто».
28-річний Дмитро Бортнянський, повернувшись до Петербурга, стає придворним капельмейстером, згодом – керівником придворної капели, яка складалася переважно з випускників Глухівської співацької школи й яку він вивів на високий виконавський рівень. Натхненно працює над релігійними творами: 1782р. була опублікована його «Херувимська», 1784р. — хор «Хай виправиться молитва моя». (До речі, Д,Бортнянський – перший композитор, чиї твори були надруковані).
Це були роки натхненної праці: з’явилися опери «Сокіл» і «Син-суперник», комедія-пастораль «Свято сеньйора», вийшли друком романси, які одразу стали надзвичайно популярними. З успіхом виконувалися хорові твори композитора.
Наприкінці життя Д.Бортнянський писав романси, пісні, кантати. Готував до друку повне видання творів, однак встиг видати лише частину хорових концертів — «Духовні концерти на чотири голоси, створені і знову виправлені Д.Бортнянським» та інші, переважно написані замолоду.
Композитор помер 27 вересня 1825р. в Петербурзі.
Повне зібрання його творів у 10 томах вийшло 1882р., за редакцією Петра Чайковського.
Дмитро Бортнянський написав 45 хорових концертів (три- та двоголосних), 14 — чотириголосних під загальною назвою «Тебе, Бога, хвалимо», 29 літургійних співів, обробки давньоукраїнських церковних співів та інші шедеври духовної музики.
Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
