«Варвара мостить, Сава цвяхи гострить, Микола прибиває».
Народна приказка
У народі 17 грудня був для жінок колись святом. Цього дня вшановували Великомученицю Варвару: не прали, не білили і глину не місили, лише вишивали, бо Варвара, за легендою, вишила ризу самому Ісусу Христу.
У народі день Варвари вважається поворотом до весни. «Варвара ночі урвала, а дня приточила», – казали колись. Також підмічали, який день на Варвари, такий і на Сави та на Різдво. Або ж, якщо на Варвари болото – то буде зима красна, як золото.
За церковним календарем 17 грудня вшановують великомученицю Варвару і мученицю Юліанію; преподобного Іоанна Дамаскина; преподобного Іоанна, єпископа Полівотського; святителя Геннадія, архієпископа Новогородського.
Іменинники 17 грудня:
Іван, Варвара, Уляна, Юліана, Геннадій.
17 грудня народились:
1877 – Данило Щербаківський – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятків рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев’яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.).
1898 – Микола Новаченко – український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Здійснював відновні операції на опорно-руховому апараті та кісткову пластику за власною методикою.
1908 – Юрій Шерех (Шевельов) – славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць «Предісторія слов’янської мови: історична фонологія загально-слов’янської мови», «Історична фонологія української мови» та ін.
У цей день відзначають:
- День працівника державної виконавчої служби.
Події 17 грудня:
1872 – у Києві вперше на сцені було поставлено оперу Миколи Лисенка «Чорноморці».
1897 – на Харківському паровозобудівному заводі збудували перший український паровоз.
1917 – Українська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Ради Народних Комісарів, в якій зазначалося, що уряд радянської Росії «визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії… зараз же, без обмеження та безумовно». Водночас до Центральної Ради було висунуто ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння Червоної гвардії.
Чи знаєте ви, що:
Вже майже дев’ятсот років минуло з того часу, як на святих горах Києва спочивають мощі святої великомучениці Варвари. Вже у ті часи Михайлівський Золотоверхий собор щороку відвідувало до 100 тисяч віруючих, у тому числі, і римо-католиків. Особливо великими ці паломництва були навесні та літом.
Мощі святої Варвари користувались надзвичайно великою популярністю в народі тому, що біля них відбувалось багато чудесних подій та надзвичайних зцілень. Люди з усіх сторін приходили для поклоніння та молитви до Михайлівського Золотоверхого.
Один із паломників так описує побачене: «...Біля самої раки в голові стояв інок. Перед ним на особливій підставці були розкладені хрестики, образки і персні від святих мощей, які купляли віруючі. Тому, хто прикладався до святині, інок покладав на голову металічний вінець. За переконанням віруючих вінець має цілющу властивість від головного болю. Перед ракою майже безперервно відправлялись моління».
Шана до великомучениця Варвари і до сьогодні в Україні є настільки великою, що на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Черкащині чи не в кожній оселі, особливо по селах можна знайти ікони з зображенням Святої.
«Рідна країна»
