chrome firefox opera safari iexplorer

26 січня: це цікаво знати

26 січня 2021 о 00:07

«Долі не обирають... Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.»
Василь Стус

У дохристиянські часи 26 січня наші пращури вшановували Стрибога, або Позвізда, Бога вітрів. За напрямком вітру в цей день передбачали погоду на весну: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.

Судили про погоду в цей день і по місяцю: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. Наші пращури прислуховувались до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо у цей день ліс тріщить – мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг і відлига. Якщо киця мордочку ховає – бути морозу; собака лежить, звернувшись, – на холод, витягнулась – на тепло.

За церковним календарем 26 січня вшановують мучеників Єрмила і Стратоніка;, преподобного Іринарх, затворника Ростовського; преподобного Єлеазара Анзерського; мученика Петра Анійського; преподобного Якова – єпископа Низибійського.

Іменинники 26 січня:
Петро, Юхим, Яків, Максим, Єлизар.

26 січня народився:

1863 – Павло Кошиць (Порай-Кошиць) – український оперний і камерний співак (тенор). Виконував оперні партії в театрах Росії, Італії, України. Був солістом Большого театру в Москві.

1897 – Іван Кулик (Ізраїль Юделевич) – український письменник, перекладач, громадський діяч. Автор збірки віршів «Мої коломийки», «Зелене серце», «В оточенні» та ін.

1988 – Михайло Жизневський – білоруський активіст Революції Гідності. Член Самооборони Майдану. Герой України.

26 січня відзначають:

  • День працівника контрольно-ревізійної служби України.
  • Міжнародний день митника.

Події 26 січня:

1500 – перші європейці прибули до Бразилії, відкривши гирло Амазонки.

1697 – Ісаак Ньютон розв’язує задачу про брахістохрону – і попутно відкриває варіаційне числення.

1802 – створення Бібліотеки Конгресу США.

1886 – Карл Бенц запатентував автомобіль з двигуном внутрішнього згорання.

1934 – підписано пакт Гітлера-Пілсудського між Німеччиною й Другою Польською республікою.

1997 – на президентських виборах у Чечні переміг Аслан Масхадов.

Чи знаєте ви, що:

Історія митниці та митної справи у нашій державі сягає віків. Незаперечний історичний факт: вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами.

За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. «...Нехай, – говориться у договорі про руських купців, – входять до міста... і торгують скільки їм треба, не сплачуючи ніяких зборів».

Київська Русь вже тоді мала власну митну систему, стягувала, і, за домовленістю із суміжними країнами, платила митні податки. У збірнику норм давньоруського права ХІ–ХІІ ст. «Руська правда» Ярослава Мудрого застосовується слово «мито» як таке, котре здавна вживалося у торговій практиці.

На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби.

Існує версія, що на становлення митної справи у Київській державі вплинув славетний шлях «з варягів у греки», тобто від Скандинавії до Візантії.

Відомо, що за часів Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.) основним центром збирання митних податків у Києві стали щойно побудовані Золоті ворота (як головні в’їзні ворота до «гори» – міста Ярослава).

За свідченнями іноземців, у Києві в ті часи існували вісім торгів: головним з них вважався так званий Бабин торжок на території міста Володимира. Не менше економічне значення мав Торг на Подолі, поблизу гавані – у гирлі річки Почайни, що впадала тоді у Дніпро в районі сучасної Поштової площі. Тут розвантажували торгові судна і була розташована митниця.

У період феодального роздроблення виникло тяжіння князів до введення власних митних зборів, відомих як «проїжджі», або торговельні. Цікаво те, що вже тоді була відома практика ухиляння від сплати мита.

З такими порушеннями суворо боролися: якщо купець об’їжджав митну заставу, з нього стягували подвійну ціну за кожен віз – «промит», крім того, сам купець особисто мав платити штраф – «заповідь».

Важливим регулятором торговельних зв’язків Київської Русі із Заходом став перший фіксований торговельний акт – Рафенштетенський митний статут 906 р. У ньому, зокрема, згадувалося, що у ІХ ст. продавали руських коней у Баварії, а русичи мали право вести торгівлю на берегах Дунаю, а також у Ротелі та Рідуарсі з певним митом. Продавали віск, рабів та коней.

Свій відбиток на митній справі й етимології власне «митної» лексики залишила і монголо-татарська навала. Саме від митного збору, який впроваджували на шляхах татарські баскаки, від так званої «тамги» (товар, за який було сплачено податок, позначався клеймом – «тамгою») пішло слово «таможня». (За матеріалами сайту customskiev.gov.ua)

«Рідна країна»

Розділи: Календар

7 березня

Інші дати
Микола Зінчук
1925 р. –  відомий фольклорист, збирач українських народних казок, казкар, історик, педагог. Зібрав, упорядкував та літературно опрацював збірку «Українські народні казки» в 40 т.  
Розгорнути
Народився Володимир Дахно
(1932, м. Запоріжжя – 2006) - український кінорежисер і художник-аніматор. Створив 23 стрічки, серед яких анімаційна серія «Козаки» та анімаційний фільм «Енеїда».
«Мій почерк – український… "Козаки..." допомогли усім в усіх усюдах українську анімацію одразу ідентифікувати, бо вони були колоритні й незвичайні. Можна сказати, що це була підтримка національної анімації.». (Володимир Дахно).
Розгорнути