chrome firefox opera safari iexplorer

Щедрий вечір, Меланки та Старий новий рік: цікаві факти про традиції цього дня

13 січня 2021 о 09:12

За тиждень після коляди, напередодні Нового року (за старим стилем) українці святкують Щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. У народній традиції обидва свята об'єднались, тож тепер ми маємо Щедрий вечір, або свято Меланки.

Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про цей день, який має свою історію та свої унікальні традиції.

1. Унаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, чимало українців святкують Новий рік двічі: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

2. За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була мила й чарівна. Одного разу, коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому після Щедрого Вечора святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а зі свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого вечора з усіма його добрими богами і душами предків.

3. Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Окрім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників. Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

4. Цього дня наші предки започаткували традицію водити «Меланку». Дівчата обирали найкращу з-поміж себе і одягали її «молодою»: вінок, стрічки, багато намиста. Друга з дівчат убиралася за молодого (жупан, шапка, шаровари, чоботи) й звалася Василем. Уся дівоча ватага іменується дружками. Дівчата з «Василем» та «Меланкою» до хати не заходили – щедрували під вікном. На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання. Окрім того, цього дня відбуваєтья одна з найдавніших різдвяних містерій, що збереглася до наших днів і відбувається у щедрий вечір, – «водіння кози».

5. За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха» – снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою. А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком

6. Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось деякі з них:

— якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
— якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
— якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
— якщо падає м'який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
— якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа.

7. 13 січня, у надвечір'я Нового року у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року. Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка.

 

Джерело: Твоє місто
Розділи: Традиції

26 січня

Інші дати
Михайло Жизневський
Активіст Євромайдану та журналіст, член Самооборони Майдану. Член організації УНА-УНСО, проживав у Білій Церкві. Загинув під час протистоянь на вулиці Грушевського в Києві. Герой України (посмертно)
Розгорнути
Народився Павло Кошиця (Порай-Кошиця)
(1863, с. Кирилівка, нині с. Шевченкове Черкаської обл. - 1904) - український оперний і камерний співак (тенор). Виконував оперні партії в театрах Росії, Італії, України. Був солістом Большого театру в Москві.
Розгорнути
Народився Іван Кулик (Ізраїль Юделевич)
(1897, м.Шпола Черкаська область – 1937) – український письменник, перекладач, громадський діяч. Автор збірки віршів «Мої коломийки», «Зелене серце», «В оточенні» та ін.
«Собі поети право залишають, Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива» (Леонід Первомайський)
Розгорнути