chrome firefox opera safari iexplorer

«Бог, мистецтво, любов» — формула творчості Адальберта Ерделі

25 травня 2021 о 17:46

Адальберт (Бейла) Ерделі ((1891 – 1955) був майже ідеальним митцем. Він підпорядкував усі аспекти життя служінню мистецтву і вивів для себе формулу ідеальної гармонії – Бог, мистецтво, любов. Він студіював і працював у найбільших художніх центрах Європи – Мюнхені й Парижі, але завжди повертався додому, і завдяки йому Ужгород поступово став містом художників. У 1927 році Ерделі разом із однодумцем Йосипом Бокшаєм організував тут Публічну школу рисунку та очолив створене 1931 року Товариство діячів мистецтва.

Життєпис Ерделі містить усе, що доля зазвичай готує для художника, і все, що принесло ХХ сторіччя. Його думки й переживання зафіксовані в текстах завдяки його другому – письменницькому таланту. Митець пише полотна і безсмертні рядки: «Дивуюся смерті й народженню буття, благословляю радість і муку життя, захоплююсь нескінченним буттям Батька-Господа і бачу постійний перехід до іншого Його твору».

Портрет Клементини Клюки, 1939 рік.

Ерделі прийшов на світ 25 травня 1891 року в селі Климовиця на Іршавщині в сім'ї вчителя. У 1916 році закінчив Угорський королівський художній інститут у Будапешті. Від 1922 до 1926 року жив і працював у Мюнхені. Вирішальним стало перебування у Франції (1929 – 1932), коли художник знайомиться з паризьким мистецтвом, знаходить підґрунтя для власних ідей і творить модерний закарпатський живопис. Друга половина 1920-х, 1930-ті й 1940-і роки – вершинний період у творчості Ерделі. Здобуте у Франції визріває на берегах Ужа. Ерделі – визнаний портретист, його блискучі натюрморти – втілення його любові до гри світла і кольорів, а пейзажі – особливий ерделівський експресіонізм. Картини Ерделі експонують на виставках у мюнхенському «Ґласпалаці» і на паризьких Єлисейських Полях, в Брюсселі, Празі, Брно, Братиславі, Будапешті. Мистецька періодика одностайно схвальна в оцінках. Із приходом радянської влади все змінюється. Художника безпідставно критикують, звинувачують у формалізмі й космополітизмі. Примітивність звинувачень, задушливість суспільної атмосфери нищать його здоров'я. Художник пише: «Не моя вина, якщо все те, що я отримав на Землі в позику від Господа, не зможу залишити людству». Ерделі помер 19 вересня 1955 року.

Будинок культури і друку, 1942 р.

Він довго залишався недоказаною історією. Його полотна розповідали про те, що не дозволено було розповісти словами. Нині видано його літературні твори. Перед нами – весь Ерделі, його художній всесвіт – карпатський край, його життя – дивовижне за напругою і місткістю, його твори – мистецька слава нашого краю і всієї України. «Я належу свойому народові, моє мистецтво належить світові», – писав свого часу сам художник, і справді, його творчість – здобуток усього людства.

9 серпня

Інші дати
Міжнародний день корінних народів світу
Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, богатству культури і надбанню.
Розгорнути
Варвара Ханенко
1852–колекціонерка, меценатка, громадська діячка. Дочка цукрозаводчика, мецената М. Терещенка. Разом із чоловіком Б. Ханенком заснувала приватний;музей, на основі якого в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв;(нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).
Розгорнути
Народилася Віра Холодна
(1893, м.Полтава – 1919) – українська актриса, «королева» німого кіно. Уславилася в фільмах «Пісня торжествуючої любові», «Міражі», «Життя за життя», «Забудь про камін…» та багатьох інших.
«Ваши пальцы пахнут ладаном, А в ресницах спит печаль. Ничего теперь не надо нам, Никого теперь не жаль. И когда Весенней Вестницей Вы пойдете в синий край, Сам Господь по белой лестнице Поведет Вас в светлый рай...» (Олександр Вертинський, посвята Вірі Холодній)
Розгорнути