chrome firefox opera safari iexplorer

Хто оплатив пам'ятник Богдану в Києві?

11 червня 2021 о 16:58

11 червня 1888 р. у Києві на Софійській площі в рамках святкування 900-річчя прийняття християнства відкрито пам'ятник Богдану Хмельницькому. Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. Оплатив пам’ятник український мільйонер Павло Іванович Харитоненко.

Саме на його кошти у 1879 році скульптор Пій Веліонський відлив у Петербурзі на заводі Берда статую гетьмана, а його колега Артемій Обер — відлив коня. У 1880 р. було відлито з бронзи центральну частину монумента.

Скульптор Михайло Микешин позичив гроші і оплатив перевіз до Києва. Привіз і – пам’ятник ще рік був «під домашнім арештом» у підвалі Старокиївської поліцмейстерської дільниці (бач, Богдан, який за життя скуштував турецької та польської в’язниці, побував і в російській).

Нарешті міська дума виділила кошти на спорудження пам’ятника. І знову колізія: Микешин мріяв поставити монумент біля Софії, де кияни вітали переможне військо гетьмана Богдана, але священики обурилися: як можна зводити ідолище навпроти святопрестольної Софії?

Запропонували цей монумент установити на Бессарабці (там, де сьогодні знаходиться будівля ринку). Оскільки площа не мала назви, її нарекли площею Богдана Хмельницького. Та батьки міста заборонили це, бо тоді Хмельницький буде вказувати булавою на… популярний у Києві трактир купця Лаврухина. Володарі веселого закладу виявилися «патріотами»: вони обурилися (а даремно відмовилися від реклами !).

Аргументи гаманців Терещенків, Симиренка, Ханенка, Харитоненка переконали церковників. І ще три роки встановлювали пам’ятник на гранітному постаменті (архітектор В. М. Ніколаєв). На вимогу прихожан Михайлівського собору постать на 35 градусів повернули, щоб булава показувала не на Польщу, а на Швецію.

Важливим питанням був хвіст коня Хмельницького: він не повинен був вказувати на Софію, на Михайлівський собор чи на Присутствєнні місця...

Джерело: uahistory.com
Розділи: Суспільство

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути