chrome firefox opera safari iexplorer

14 серпня — Маковея: літо закінчується, осінь починається

14 серпня 2021 о 07:00

Першим з трьох літніх свят на честь Спасителя є Медовий спас – 14 серпня

Що це за свято?

Свято Маковея — це поєднання двох світів, тобто народних українських традицій та християнських легенд. Не дивно, що українці відзначають три Спаса саме в серпні — це місяць нового врожаю та щедрості природи. У серпні збирають свіжий мед, саме до Першого Спаса, достигає багато овочів та фруктів, збирають врожай горіхів. І, звісно, збирають мак, звідки й народна назва, Маковея.

У давнину на Маковія припадав останній день колективних толок. На честь свята у церквах відправляли пообідню службу, святили воду, мед, мак, васильки і чорнобривці. З Маковія починався двотижневий Успенський піст – Спасівка, який закінчувався одним із найбільших свят серпня – Успінням Пресвятої Богородиці.

Свято Маковея є першим осіннім святом, з яким пов’язують закінчення літа. На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас» – і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

Християнське трактування назви — що в цей день вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв. Також, християни відзначають походження чесних древ Животворчого Хреста.

Що означає ця назва? За легендою, коли весь Константинополь страждав від епідемії, яка передавалася через воду — частка дерев’яного хреста врятувала людей від нещастя. Саме шматочок того хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, став предметом освячення всіх водойм у Константинополі. Від цієї християнської легенди й виникла традиція святити воду на Спаса.

Що саме святять на Спаса?

До церкви приносять святити, звісно, мак та мед нового врожаю. І, обов’язково, воду. Мед не слід забирати додому. Після освячення, його треба віддати нужденним, або залишити, як милостиню, у церкві.

Також, святили різні квіти (особливо волошки й чорнобривці) й оберіг із трав, що називався Маковійчиком. Оберіг роблять із голівок маку, чорнобривців та жоржини, гвоздик та волошок, полину та інших цілющих трав. Маковійчики також несуть святити до церкви.

Традиції на Медовий спас 14 серпня

В Україні до цього свята пекли пироги і коржі з маком. Традиційні букети на Поділлі називалися маковійками. Їх носили до церкви дівчата, перед цим ситно поснідавши – щоб наступний рік був врожайним.

Освячену макову голівку також клали під подушку дітям, які погано засинають або неспокійно сплять.

Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі. А освячений у церкві мак використовували для охорони житла, худоби, двору від нечистої сили.

Висушений маковійчик краще всього поставити на підвіконня. У старовину також вірили, що на Маковія жінкам прощаються всі незамолені гріхи, якщо вони самі себе пробачать і помоляться про прощення.

Народні прикмети та повір’я на 14 серпня

На Маковея літо закінчується, осінь починається.

У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода.

На Перший спас і жебрак медку спробує.

Дощ на Маковея – мало пожеж буває.

На Маковея збирають мак.

На Перший спас святи колодязі.

На Маковей вдовам допомагай – слабкому допомога, а тобі щастя.

Після Першого спасу в воду не заходять.

Після Першого спасу коней у річці не купають.

Що не можна робити на Медовий спас 14 серпня

На Маковія суворо заборонено сваритися, проводити галасливі гуляння, виконувати важку роботу.

Вважається, що неприємності, які побажаєш в цей день, повернуться до тебе сторицею.

Забороняється шити, прати, прибирати, прасувати, копати й будувати.

За народознавчими матеріалами з мережі

Розділи: Календар

29 вересня

Інші дати
Народився Микола Островський
(1904, с. Вілія Рівненської обл. - 1936) - письменник. Автор романів "Як гартувалася сталь" та "Народжені бурею".
Розгорнути
Народився Михайло Грушевський
(1866 - 1934) — український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917—1918), академік, автор понад 2000 наукових праць.
«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». «Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії…».
Розгорнути
Народився Карпенко-Карий Іван (Тобілевич Іван Карпович)
(1845 - 1907) — український письменник, драматург, ерудит. Його комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» - класика світової драматургії.
«Карпенко-Карий був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література», Іван Франко
Розгорнути