chrome firefox opera safari iexplorer

День археолога: історія скіфської пам'ятки у світлинах

15 серпня 2021 о 13:26

15 серпня відзначають День археолога. У Музеї історичних коштовностей України вирішили розповісти про роботу археологів у своєрідному фоторепортажі про один експонат – срібну чашу із зображеннями скіфів, що походить з кургану Гайманова Могила (IV століття до н.е.). 

Розкопки проводилися у 1969—1970 роках експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом кандидата історичних наук Василя Івановича Бідзілі. У 1969 році, коли було зроблено основні знахідки, у роботі експедиції, окрім багатьох інших археологів, брали участь Олексій Тереножкін, завідувач скіфо-сарматським відділом інституту, Борис Мозолевський, Олег Сухобоков, Юрій Волочай, Юрій Болтрик, Варвара Іллінська.

Срібна золочена чаша.
Середина IV століття до н.е.

Курган Гайманова Могила. Розкопки експедиції Інституту археології АН УРСР під керівництвом Василя Івановича Бідзілі. 1969 рік.
Поблизу с. Балки Василівського району Запорізької області

Експонується в залі 1 Музею історичних коштовностей України.

Курган Гайманова Могила перед розкопками навесні 1969 року. Знаходився курган поблизу с. Балки Василівського району Запорізької області. Висота насипу складала близько 9 метрів, діаметр – 70 метрів.

Роботи з дослідження масштабної архітектури насипу проводилися за допомогою землерийної техніки.

Після дослідження насипу було звільнено поховальний майданчик, на якому виявлено три поховання – Центральну, Північну та Південну гробниці. Всі вони були значно пограбовані, але вдалося знайти чимало цікавих артефактів та зафіксувати багато цінної інформації про скіфський час.

Далі проводилися роботи з розчистки самих поховань. У Північній гробниці працює Олексій Іванович Тереножкін.

Роботи у Південній гробниці проводять Василь Бідзіля та Борис Мозолевський (в центрі).

Після ретельної розчистки проводиться фіксація знахідок на кресленнях: план Північної гробниці.

У поховальній камері Північної гробниці було знайдено сховок із коштовним посудом: чашею, двома ритонами, кубком, кіліком, дерев’яною чашею із золотими накладками, глечиком. Посуд було покладено у невелику яму, яку замаскували, засипавши жовтою глиною так, щоб сховок неможливо було помітити на підлозі поховальної камери. Спостережливість археологів та ретельне дотримання методики розкопок дозволили віднайти сховок.

План сховку у Північній гробниці Гайманової Могили.

Гайманова чаша після того, як її дістали із сховку після повної розчистки та фіксації.

Окрилені успіхом (зліва направо): Борис Мозолевський, Василь Бідзіля, Олексій Тереножкін, Варвара Іллінська.

Знахідка сховку і, зокрема, чаші із зображенням скіфів, стало справжньою археологічною сенсацією. Звісно, розкопки відвідали представники обласної адміністрації.

Коштовні предмети із сховку пакують до відправки на реставрацію до Державного Ермітажу у Ленінграді. Борис Мозолевський, Юрій Болтрик та Олексій Тереножкін.

Коштовні предмети із сховку після повернення з реставрації.

Промальовка зображень на гаймановій чаші. Можливо, на чаші зображений якийсь сюжет з скіфського епосу. Тлумачити його досить важко. Висловлювалося припущення, що на чаші, не виключено, зображені могутні владики, що з'їхалися для укладення вічного миру між ворогуючими племенами.

По завершенню польових робіт складається науковий звіт. Василь Бідзіля зі своїм юним помічником.

Обкладинка фахового часопису «Археологія» за 1971 рік з короткою публікацією матеріалів розкопок Гайманової Могили.

Обкладинка монографії з повною публікацією матеріалів розкопок Гайманової Могили. В основі – дослідження Василя Бідзілі, які були значно доповнені та поглиблені його колегою, знаним українським скіфологом Сергієм Поліним.

Гайманова чаша в експозиції зали 1 Музею історичних коштовностей України. Чашу було передано до музею у 1970 році. З часом стало очевидно, що потрібна додаткова реставрація та закріплення крихкого археологічного срібла. Роботи цього разу було проведено у реставраційному центрі Романо-Германського центрального музею м. Майнц (Німеччина) у 1991 році. Тоді ж чаша єдиний раз була представлена на виставці «Золото степу» у м. Шлезвіг (Німеччина). За рекомендацією реставраторів, чашу помістили у спеціальну скляну ємність, що сприяє збереженню предмета. Необхідні роботи по консервації було виконано вже київськими фахівцями.

Розділи: Унікальне

9 серпня

Інші дати
Міжнародний день корінних народів світу
Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, богатству культури і надбанню.
Розгорнути
Варвара Ханенко
1852–колекціонерка, меценатка, громадська діячка. Дочка цукрозаводчика, мецената М. Терещенка. Разом із чоловіком Б. Ханенком заснувала приватний;музей, на основі якого в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв;(нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).
Розгорнути
Народилася Віра Холодна
(1893, м.Полтава – 1919) – українська актриса, «королева» німого кіно. Уславилася в фільмах «Пісня торжествуючої любові», «Міражі», «Життя за життя», «Забудь про камін…» та багатьох інших.
«Ваши пальцы пахнут ладаном, А в ресницах спит печаль. Ничего теперь не надо нам, Никого теперь не жаль. И когда Весенней Вестницей Вы пойдете в синий край, Сам Господь по белой лестнице Поведет Вас в светлый рай...» (Олександр Вертинський, посвята Вірі Холодній)
Розгорнути