chrome firefox opera safari iexplorer

День археолога: історія скіфської пам'ятки у світлинах

15 серпня 2021 о 13:26

15 серпня відзначають День археолога. У Музеї історичних коштовностей України вирішили розповісти про роботу археологів у своєрідному фоторепортажі про один експонат – срібну чашу із зображеннями скіфів, що походить з кургану Гайманова Могила (IV століття до н.е.). 

Розкопки проводилися у 1969—1970 роках експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом кандидата історичних наук Василя Івановича Бідзілі. У 1969 році, коли було зроблено основні знахідки, у роботі експедиції, окрім багатьох інших археологів, брали участь Олексій Тереножкін, завідувач скіфо-сарматським відділом інституту, Борис Мозолевський, Олег Сухобоков, Юрій Волочай, Юрій Болтрик, Варвара Іллінська.

Срібна золочена чаша.
Середина IV століття до н.е.

Курган Гайманова Могила. Розкопки експедиції Інституту археології АН УРСР під керівництвом Василя Івановича Бідзілі. 1969 рік.
Поблизу с. Балки Василівського району Запорізької області

Експонується в залі 1 Музею історичних коштовностей України.

Курган Гайманова Могила перед розкопками навесні 1969 року. Знаходився курган поблизу с. Балки Василівського району Запорізької області. Висота насипу складала близько 9 метрів, діаметр – 70 метрів.

Роботи з дослідження масштабної архітектури насипу проводилися за допомогою землерийної техніки.

Після дослідження насипу було звільнено поховальний майданчик, на якому виявлено три поховання – Центральну, Північну та Південну гробниці. Всі вони були значно пограбовані, але вдалося знайти чимало цікавих артефактів та зафіксувати багато цінної інформації про скіфський час.

Далі проводилися роботи з розчистки самих поховань. У Північній гробниці працює Олексій Іванович Тереножкін.

Роботи у Південній гробниці проводять Василь Бідзіля та Борис Мозолевський (в центрі).

Після ретельної розчистки проводиться фіксація знахідок на кресленнях: план Північної гробниці.

У поховальній камері Північної гробниці було знайдено сховок із коштовним посудом: чашею, двома ритонами, кубком, кіліком, дерев’яною чашею із золотими накладками, глечиком. Посуд було покладено у невелику яму, яку замаскували, засипавши жовтою глиною так, щоб сховок неможливо було помітити на підлозі поховальної камери. Спостережливість археологів та ретельне дотримання методики розкопок дозволили віднайти сховок.

План сховку у Північній гробниці Гайманової Могили.

Гайманова чаша після того, як її дістали із сховку після повної розчистки та фіксації.

Окрилені успіхом (зліва направо): Борис Мозолевський, Василь Бідзіля, Олексій Тереножкін, Варвара Іллінська.

Знахідка сховку і, зокрема, чаші із зображенням скіфів, стало справжньою археологічною сенсацією. Звісно, розкопки відвідали представники обласної адміністрації.

Коштовні предмети із сховку пакують до відправки на реставрацію до Державного Ермітажу у Ленінграді. Борис Мозолевський, Юрій Болтрик та Олексій Тереножкін.

Коштовні предмети із сховку після повернення з реставрації.

Промальовка зображень на гаймановій чаші. Можливо, на чаші зображений якийсь сюжет з скіфського епосу. Тлумачити його досить важко. Висловлювалося припущення, що на чаші, не виключено, зображені могутні владики, що з'їхалися для укладення вічного миру між ворогуючими племенами.

По завершенню польових робіт складається науковий звіт. Василь Бідзіля зі своїм юним помічником.

Обкладинка фахового часопису «Археологія» за 1971 рік з короткою публікацією матеріалів розкопок Гайманової Могили.

Обкладинка монографії з повною публікацією матеріалів розкопок Гайманової Могили. В основі – дослідження Василя Бідзілі, які були значно доповнені та поглиблені його колегою, знаним українським скіфологом Сергієм Поліним.

Гайманова чаша в експозиції зали 1 Музею історичних коштовностей України. Чашу було передано до музею у 1970 році. З часом стало очевидно, що потрібна додаткова реставрація та закріплення крихкого археологічного срібла. Роботи цього разу було проведено у реставраційному центрі Романо-Германського центрального музею м. Майнц (Німеччина) у 1991 році. Тоді ж чаша єдиний раз була представлена на виставці «Золото степу» у м. Шлезвіг (Німеччина). За рекомендацією реставраторів, чашу помістили у спеціальну скляну ємність, що сприяє збереженню предмета. Необхідні роботи по консервації було виконано вже київськими фахівцями.

Розділи: Унікальне

17 вересня

Інші дати
17 вересня відзначають:
  • День працівників цивільного захисту України (День рятівника).
Розгорнути
Михайло Павлик
1853 – український письменник, публіцист, громадський діяч. Дійсний член НТШ, разом із І.Франком у 1890 р. створили Русько-українську радикальну партію.
Розгорнути
Народився Михайло Коцюбинський
(1864–1913) – український письменник, громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. Автор повістей Тіні забутих предків»., «Fata Morgana», «Коні не винні», «Дорогою ціною».
«Боюсь, хвилююсь, але пишу…» (М.Коцюбинський про роботу над «Тінями забутих предків») «Коцюбинський - людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят … був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку…». (тогочасний критик С.Єфремов»)
Розгорнути
Народився Микола Глущенко
(1901 – 1977), український художник. Народний художник України, лауреат державної премії України ім.Т.Шевченка.
Розгорнути