chrome firefox opera safari iexplorer

5 вересня: це цікаво знати

05 вересня 2021 о 00:01

Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, 

коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.

Василь Сухомлинський

За народним календарем з 5 вересня, у день Луппа, починала осипатися осика. І якщо її листя падало «горілиць», то це означало холодну зиму, а «долілиць» – теплу. Якщо ж падолист затримувався, готувалися до сухої осені та суворої зими. За традицією в цей день очікували перші заморозки.

Також придивлялися до журавлів. Вважалося, що якщо на Луппа журавлі на південь потягнулися, зима буде рання. Якщо журавлі летять низько, то зима має бути тепла, а якщо високо – то холодна. Журавлі летять низько, швидко, без курликання – чекай швидкої негоди.

У народі Луппа називали брусничники, оскільки до 5 вересня вже достигала брусниця. Зазвичай брусницю шукали в лісах і на болотах. Її дуже цінували за цілющі властивості. Наприклад, брусниця допомагає впоратися з проявами туберкульозу, застуди. З листя брусниці варили спеціальний чай, який використовувався для лікування хвороб печінки і кишечника.

За церковним календарем 5 вересня відзначають Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці та вшановують мученика Луппа; священномученика Іринея, єпископа Ліонського; преподобних Євтихія та Флорентія; святого Калиника, патріарха Константинопольського.

Іменинники 5 вересня:

Арсен, Юрій, Єлизавета, Флор.

5 вересня народились:

1870 – Володимир Сікевич – український військовий і політичний діяч. Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки.

1883 – Євген Форостина – український композитор, педагог, диригент. Твори: оперети, струнні квартети, хори, солоспіви. На слова Т. Шевченка написав хорові твори «Тополя», «Реве та стогне...».

1923 – Григорій Бойко – український дитячий письменник, поет і перекладач. Переклав твори С. Маршака, К. Чуковського, А. Барто. Автор текстів до пісень «Ніченька-чарівниченька», «Вишневий цвіт», «На місточку», «Соловейку, щебечи!».

5 вересня відзначають:

  • Міжнародний день благодійності.

Події 5 вересня:

1698 – щоб прищепити своїм підданим моду, прийняту в інших європейських країнах, Петро I встановив податок на бороди.

1918 – Раднарком Росії видав декрет про початок червоного терору.

1939 – США проголосили нейтралітет у Другій світовій війні.

1944 – Радянський Союз оголосив війну Болгарії – ніякого опору радянським військам вчинено не було і жоден радянський солдат не загинув у роки Другої світової війни на території Болгарії.

1958 – у США вперше опубліковано роман Бориса Пастернака «Доктор Живаго», заборонений до друку на його батьківщині в СРСР.

1971 – у Тулузі відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку – перший у Західній Європі.

Чи знаєте ви, що:

Слово «осінь» походить від назви одного з найбільших богів давньоукраїнського пантеону, богу поліття й осені, щедрого врожаю й статків – Овсеня. Ще його називали АВСЕНЬ, ГОВСЕНЬ, ОКСЕНЬ, ОСІНЬ, УСЕНЬ.

Зображувався він у вигляді вершника на коні з плодами в руках та в мішку. Вшановували Овсеня по закінченню всіх осінніх польових робіт. Свято тривало до свята КОЛЯДИ.

Розділи: Календар

29 вересня

Інші дати
Народився Микола Островський
(1904, с. Вілія Рівненської обл. - 1936) - письменник. Автор романів "Як гартувалася сталь" та "Народжені бурею".
Розгорнути
Народився Михайло Грушевський
(1866 - 1934) — український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917—1918), академік, автор понад 2000 наукових праць.
«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». «Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії…».
Розгорнути
Народився Карпенко-Карий Іван (Тобілевич Іван Карпович)
(1845 - 1907) — український письменник, драматург, ерудит. Його комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» - класика світової драматургії.
«Карпенко-Карий був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література», Іван Франко
Розгорнути