Феномен українського козацтва викликає захоплення, подив та повагу, як у наших друзів так і у ворогів. 

У сьогоднішній святковий день хочу нагадати головні риси Української держави, про яку мріяло і за яку віддавало своє життя славне, мужнє і хоробре козацтво.

Країна СПРАВЕДЛИВОСТІ.

«І не любила Україна ні царя, ні пана, зкомпанувала собі козацтво… Були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слугувати всім… і жодної помпи панської і титула не було між козаками».

Країна РОДИННИХ та ХРИСТИЯНСЬКИХ цінностей.

«Усякий чужестранець, заїхавши в Україну дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються Богу, ніде муж так не любив своєї жони, а діти своїх родителей».

Країна ДЕМОКРАТИЧНА, де в повазі природнє право і закон. Бо саме «...завдяки некомпетентності гетьманського правління…виникали численні безпорядки, порушення законів і вольностей, громадські утиски…» 

Країна СОЦІАЛЬНА. 

«Повинен пильно дбати про те, щоб простим козакам і простолюдинам не чинилося надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Бо надужиття спонукають люд залишати обжиті місця і відходити до чужих країв за межі рідної землі…»

Країна МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

«Столичне місто Русі Київ та інші міста України зберігали всі свої справедливо отримані закони та привілеї…».

Країна із ПРОФЕСІЙНОЮ та СОЦІАЛЬНО-ЗАХИЩЕНОЮ АРМІЄЮ.

«Встановлюється і оголошується непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти…господарства жінок, чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягуватимуться до жодних обов‘язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків».

Країна із ПАТРІОТИЧНОЮ і КОМПЕТЕНТНОЮ ВЛАДОЮ БЕЗ КОРУПЦІЇ та КУМІЗМУ.

«…усі тягарі та здирства нещасного простолюду беруть свій початок із підкупу за сприяння особам, що просять і домагаються…посад, не користуючись довір‘ям і не маючи заслуг, але ненаситно прагнучи до власного збагачення…Але завжди як козацькі так і прості урядники…повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням… Цей закон належить виконувати і полковникам, не призначаючи сотників та інших урядників на основі дружніх стосунків і особистої прихильності без вільного голосування всього повіту…».

Цитую за «Пакти й Конституції Законів та Вольностей Війська Запорозького від 5 квітня 1710 року (Конституція Пилипа Орлика) та «Книга буття українського народу» Миколи Костомарова (1847 рік).