Сьогодні, за традицією, хотілося б написати добрі й щирі побажання нашим хліборобам, сільським вчителям і бібліотекарям, працьовитим пенсіонерам…, всім тим, хто не дає знищити наше УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО.
Сказати на весь голос тим владцям, які крок за кроком реалізують політику ОБЕЗЛЮДНЕННЯ сільської місцевості, що нині, попри все:
наше СЕЛО одночасно ВОЮЄ, ГОДУЄ і ОБЕРІГАЄ національні цінності та народні традиції.
ВОЮЄ, бо левова частка героїв-захисників України саме з сіл та містечок. І тут знову приходять на думку сумні та пророчі слова Олександра ДОВЖЕНКА, написані ним в часи Другої світової війни:
«Прокурорів у нас вистачить на всіх, не вистачить УЧИТЕЛІВ, бо загинуть в армії, не вистачить ТЕХНІКІВ, ТРАКТОРИСТІВ, ІНЖЕНЕРІВ, АГРОНОМІВ. Вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі і здорові як ведмеді (а в наш час ще й зі статусом інвалідів та із захмарними дочасними пенсіями), і досвідчені у холодному своєму фахові».
ГОДУЄ, бо головні експортні позиції нашої Держави в часи війни, повʼязані саме із аграрним сектором. А африканські та азійські країни щодень вимагають і просять забезпечити зерновий кордон, щоб українське збіжжя дісталося до людей світу та не допустило голоду.
ОБЕРІГАЄ національні цінності та народні традиції, бо ще донедавна так звана сільська українська мова нині стає справді ДЕРЖАВНОЮ і МОДНОЮ. А наша національна культура і народні звичаї, які незбагненним чином збереглися передовсім у селах та містечках, дивують нинішній космополітичний світ.
Однак було б нечесно кажучи про війну російської орди вбивць, варварів і мародерів проти Українського народу, не згадати й про ДРУГИЙ ФРОНТ, який відкрили проти українських сіл та містечок владні перевертні та лакузи.
Бо це лише у нас в період кровопролитної війни можна купити до 10 тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення.
Бо це лише у нас під час кровопролитної війни освітні ліквідатори задумали повністю знищити середню освіту в селах та містечках. Нагадаю, що місцеві чиновники, які не забувають справно нараховувати собі майже стотисячні зарплати і премії щомісяця, вже прозвітували про виконання урядової постанови про ліквідацію 525 шкіл, де навчалося менше як 45 учнів. На черзі – закриття більш як 1000 шкіл, де навчаються менше як 60 учнів в 2026 році. Ба більше, в 2025 році подвійні громадяни та телепні з МОН майже вдвічі збільшили оплату за навчання на престижі професії й тим самим, фактично ввели заборону на них для дітей із села.
А чергова ідея від ліквідаторів сільської освіти про запровадження так званої профільної освіти у старших класах та намір відкрити такі ліцеї лише при наявності не менше 60 учнів та учениць на одній паралелі, призведе до того, що в абсолютній більшості громад шкіл з повною середньою освітою не залишиться від слова взагалі. І плювали МОНівські рехформатори на вимоги 53 статті Конституції про ОБОВʼЯЗКОВУ, ДОСТУПНУ і БЕЗОПЛАТНУ повну загальну середню освіту. Тим часом наші добрі європейські сусіди готові брати наших випускників шкіл не лише на навчання без НМТ, а й на «престижні» роботи по збиранню полуниці. Можна пересвідчитися у цьому по рекламі в тому ж Києві.
Про масові закриття сільських бібліотек, музеїв, будинків культури та дитячих спортивних шкіл просто промовчу.
Але сьогодні таки СВЯТО, хоч із сльозами на очах.
Тому ще раз привітаємо всіх причетних і нагадаємо ліквідаторам УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА слова нашого справді народного поета-шістдесятника Василя СИМОНЕНКА:
«…Народ мій є! Народ мій зажди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки ніде:
Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров клекоче і гуде!»
ПЕРЕМОГ нам на цих ДВОХ ФРОНТАХ війни за УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО та свободу і незалежність УКРАЇНИ!
Микола Томенко
