Після дослідження препаратів провідний учений назвав гомеопатію «терапевтичною безвихіддю» і сказав, що ефект від неї не більший ніж від плацебо (індиферентні речовини, що застосовуються при клінічному випробуванні ліків для виключення психотерапевтичного ефекту), – інформує видання The Independent.
Професор Пол Глашіоу, провідний вчений Університету Бонд, Австралія, був головою робочої групи Національної науково-дослідної ради з питань охорони здоров’я та медицини, метою якої було проведення аналізу даних 176 випробувань гомеопатії, щоб встановити, чи дійсно препарати мають лікувальний ефект.
57 систематичних дослідів, що містить 176 окремих досліджень, орієнтованих на 68 різних станів здоров’я, виявили, що гомеопатія не більше ефективна, ніж плацебо.
Гомеопатія є альтернативою медициною, що заснована на ідеї розведення речовини у воді. Основний принцип, покладений в основу гомеопатії, це принцип, згідно з яким «подібне лікується подібним». Згідно з цим вченням, хворому необхідно підібрати такий гомеопатичний препарат, який у здорового викликав би симптоми подібні до тих, які спостерігаються у хворого. Гомеопати вважають, що чим більше діюча речовина розбавлена, тим вона потужніша для лікування.
Дослідження не виявлено «ніяких помітних ефектів, окрім дії плацебо» і дійшло до висновку, що «немає достовірних доказів, що гомеопатія була ефективною для лікування різних порушень здоров’я».
Запис у блозі Британського медичного журналу (British Medical Journal) професора Глашіоу говорить: «Як голова робочої групи, яка підготувала доповідь, я радий, що цей важкий шлях пройдено. Я розпочав цю подорож зі стапвленням «я нічого не знаю», ставлячись з інтересом до того, чи ці сумнівні препарати мають лікувальні властивості... але я втратив інтерес до них після перегляду 57 систематичних дослідів, які містили 176 окремих досліджень, не побачивши помітних результатів, окрім дії плацебо».
Він продовжив: «Я добре розумію, чому Самюель Ганеман, засновник гомеопатії, був незадоволений методами медицини XVIII cтоліття (наприклад, такими як кровопускання) і намагався винайти кращі альтернативи.
«Але я припускаю, що він був би розчарований нездатністю гомеопатії продовжити його інноваційні дослідження, а замість цього і надалі залишатися «терапевтичною безвихіддю».
