chrome firefox opera safari iexplorer

Класична музика продовжує життя більше попси, — вчені

26 березня 2012 о 18:39

Для перевірки факту позитивного впливу на людину класичних творів дослідники поставили експеримент на лабораторних мишах, які перенесли пересадку серця. Вчені знали, що рано чи пізно сторонні органи неминуче будуть відкинуті.

Одна група гризунів протягом тижня слухала класику, друга — поп-музику, третя — послідовність одиночних звуків. В результаті з'ясувалося, що перша піддослідна група жила набагато довше другої і третьої, повідомляє Медпортал з посиланням на Medical Xpress.

Миші, які слухали оперу «Травіата» Джузеппе Верді після операції жили в середньому 26 днів, гризуни, яким ставили добірку концертів Вольфганга Амадея Моцарта, — 20 днів. Ті, які слухали попсу, вмирали через 11 днів після трансплантації, а ті, кому ставили випадковий набір звуків, — через сім днів.

Дослідження проводилося під керівництвом доктора Масанорі Ніімі з лікарні університету Дзюнтендо (Токіо, Японія).

Між тим, професор психології з Кільського університету (Кіль, Німеччина) Джон Слобода скептично відгукнувся про методи відновлення пацієнтів за допомогою класичної музики.

«Ефект імунодепресії може бути специфічний як для конкретного виконавця, так і для творів даного музичного жанру, програються з певною гучністю. Ми нічого не знаємо про характеристики композицій, які стали причиною такого ефекту», — зазначив учений.

Нагадаємо, раніше американські вчені з'ясували, що підлітки при прослуховуванні музики схильні включати занадто гучний звук, самі того не усвідомлюючи. Через це кожна п'ята дитина в Штатах має ознаки глухоти.

1 серпня

Інші дати
Іван Горовий
1921 – український скульптор. Роботи: скульптура «Мир» на станції метро «Дніпро»; обеліск на Савур-могилі; пам’ятник футболістам київського «Динамо» – учасникам «Матчу смерті».
Розгорнути
День пам'яті Івана Сірка (1605 (1610) – 1680)
Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 битвах. Герой багатьох українських пісень і казок. Після своєї смерті вважався характерником.
«Чи то вихор в чистім полі Порох-куряву здіймає, Чи Сірко – козак славетний З запорожцями гуляє?» (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Олександр Копиленко
1900, м. Красноград, нині  Харківська область - 1958) - український письменник, педагог, критик. Автор книжок «Кара-Круча», «Буйний хміль», «Іменем українського народу», «Дуже добре», «Десятикласники».
Розгорнути