chrome firefox opera safari iexplorer

Вчені: Життя в місті впливає на мозок

23 червня 2011 о 18:09

Мозок людей, які живуть у містах, працює інакше, ніж у жителів сільської місцевості, — повідомляє The Guardian.
«Вчені виявили, що в момент стресу у городян стають гіперактивними дві ділянки мозку, що беруть участь у регуляції емоцій і тривожності. Вчені стверджують, що ця відмінність міських жителів може бути винною у збільшенні числа проблем із психічним здоров'ям у міських районах», — відзначає газета.

Під час попередніх досліджень було встановлено, що ймовірність виникнення тривожних розладів у городян вище на 21%, а перепадів настрою — на 39%. У тих, хто народився і виріс у місті, у два рази вищий ризик виникнення шизофренії.

«В ході нового дослідження професор Андреас Майєр-Лінденберг з Гейдельберзького університету у Німеччині здійснював сканування мозку більше 50 здорових добровольців (жителів сільської місцевості і великих міст) у той час, коли ті вирішували складні арифметичні задачі. Ці експерименти були націлені на те, щоб змусити піддослідних відчути занепокоєння за те, як вони виконують завдання», — інформує видання.

Результати, про які повідомляє журнал Nature, показали, що у стресових ситуаціях мигдалеподібна залоза учасників, зараз живуть у містах, проявляла надмірну активність. Як пояснив А.Мейер-Лінденберг, ця «залоза є датчиком небезпеки для мозку і тому пов'язана з тривогою і депресією». В учасників, які народилися в містах, гіперактивність виявляла інша ділянка мозку, яка називається поясна кора.

«За прогнозами, до 2050 року в містах будуть проживати 70% людей», — пише The Guardian, при цьому урбанізація асоціюється з «підвищеним ризиком хронічних розладів, більш вимогливим і стресовим соціальним середовищем і більш істотною соціальною нерівністю».

За словами А.Майер-Лінденберга, виявлення чинників міського життя, які викликають стрес, є наступним кроком у спробі зрозуміти вплив міського життя на психічне здоров'я. Такими факторами можуть бути соціальний поділ, шумовий фон і переповненість. У майбутньому ці дослідження може бути використано для складання рекомендацій для міського планування, вважає він.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути