chrome firefox opera safari iexplorer

Сидячий спосіб життя різко знижу середню тривалість життя

12 липня 2012 о 14:12

Британський медичний журнал опублікував результати дослідження групи американських медиків, які з'ясували, що сидячий спосіб життя різко знижує середню тривалість життя. Якщо проводити за столом за комп'ютером не більше трьох годин на день, то це додає в середньому два роки життя. Якщо при цьому дивитися телевізор не довше двох годин на добу, то довжина вашого життя, відповідно до даних статистики, збільшиться ще на 1,4 року.

Однак експерти вказують, що ці оцінки, засновані на п'яти окремих демографічних дослідженнях, є дуже ненадійними для розрахунку ризику для окремої людини.

Крім того, рекомендації, висловлені у статті, є важкодосяжними.

Професор Девід Спігелхалтер, фахівець з оцінки ризиків у Кембриджському університеті, налаштований досить скептично.

«Мова йде про дослідження великих груп населення, і тому важко передбачити, що принесе вам особисто зросла фізична активність. Дуже мало хто з нас проводить менше трьох годин за роботою, і треба бути великим оптимістом, щоб розраховувати на скорочення цього часу», — говорить учений.

У публікації міститься рекомендація займатися фізкультурою - їздою на велосипеді або швидкою ходьбою — не менше двох з половиною годин на тиждень, а також регулярно давати собі силове навантаження або копати землю в саду.

Але навіть дотримання всіх цих рекомендацій не позбавить вас від сидячого способу життя — наприклад, якщо ваша робота вимагає перебування біля комп'ютера.

Проте дані про те, що відмова від активного руху пов'язана зі зростанням ризику захворіти на такі хвороби як діабет або стенокардія, стають все більш численними.

Втім, ці дані не доводять наявності причинно-наслідкового зв'язку між захворюваністю і дефіцитом фізичного руху.

Це визнають і самі дослідники. Вони вивчали показники здоров'я великої групи людей — 167 тисяч осіб, однак не враховували відмінності у способі життя і звичках.

Доктор Пітер Катцмаржік і професор І Мін Лі, які брали участь в дослідженні, підкреслюють, що їхні оцінки носять теоретичний характер.

Наташа Стюарт, співробітниця Британського кардіологічного фонду, вважає, що до результатів американського дослідження треба ставитися обережно.

«Ці американські дані вказують лише на наявність зв'язку між нерухомим способом життя і скороченням терміну життя. Однак вони підтверджують те, що нам вже відомо, а саме, що дефіцит руху збільшує ризик серцево-судинних захворювань».

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути