chrome firefox opera safari iexplorer

Пасивний спосіб життя істотно збільшує ризик хронічних захворювань

02 жовтня 2012 о 15:40

Пасивний спосіб життя щороку вбиває у світі майже 5 мільйонів людей. Медики констатують: третина людей у віці понад 15 років не дослухається до рекомендацій вести активний спосіб життя, хоча він передбачає всього 30 хвилин вправ помірної інтенсивності щодня, або 20 хвилин інтенсивного навантаження тричі на тиждень.

З віком люди стають дедалі пасивнішими. І це здебільшого стосується країн із високим рівнем доходів населення, пише британський медичний журнал Lancet. За даними дослідників, шість відсотків випадків коронарної хвороби серця викликані браком фізичної активності. Два відсотки хворих на діабет і 10 відсотків онкологічних хворих мають проблеми саме через занадто пасивний спосіб життя. У цілому програми з підвищення фізичної активності життя можуть щороку рятувати 500 тисяч життів. Якщо проводити в сидячому положенні не більше трьох годин на день, це подовжує життя на два роки.

«Побічним ефектом науково–технічного прогресу та автоматизації побуту стало різке зниження активності населення, — зауважує столичний лікар–терапевт Юрій Щербанюк. — Це породило справжню хворобу цивілізації — гіподинамію, тобто зниження рухової активності, зменшення сили та обсягу рухів у трудовій діяльності. Як наслідок — неврози, швидка втомлюваність, головний біль та безсоння, збільшення ризку багатьох хронічних хвороб. Основний удар припадає на опорно–руховий апарат, серцево–судинну, статеву та ендокринну системи.

Згідно зі статистикою, майже 70% населення в Україні взагалі не займається фізкультурою. Сучасні люди мало рухаються, багато працюють за комп’ютером, пересуваються здебільшого транспортом, а вечори проводять перед телевізором. Через це збільшується вихід кальцію з кісток, порушується обмін жирів, зростає кількість холестерину в крові, виникає ризик розвитку атеросклерозу.

«Люди, які ведуть пасивний спосіб життя, втрачають тонус м’язів, страждають від перепадів настрою і, звичайно ж, зайвої ваги, — додає Юрій Щербанюк. — Зверніть увагу: це не якась страшна недуга, а проблема, якої легко уникнути — потрібно лише більше ходити пішки, займатися фізкультурою, активно відпочивати, влітку обов’язково плавати та ходити до лісу. І що дуже важливо — змалечку привчати до активного способу життя своїх дітей».

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути