chrome firefox opera safari iexplorer

Парадокс Порошенка: чим більше повноважень, тим менше довіри

03 червня 2016 о 17:06

На сьогодні Петро Порошенко, фактично, повністю контролює усю вертикаль влади, виходячи з того, що він має власного прем’єр-міністра, свою більшість в парламенті та сформовану під нього місцеву владу.  Як відомо, нині за рахунок домовленостей з колишньою Партією регіонів та досягнення своєрідного олігархічного консенсусу, П. Порошенко контролює більшість Верховної Ради, таким чином, контролює законодавчу гілку влади. Після змін до Конституції, фактично, він очолив і судову гілку влади.

Отож, в його руках прямо чи опосередковано сконцентровано три гілки влади: виконавча, законодавча і судова. Тому можна говорити, що Україна де-факто стала президентською республікою за формою державного правління.

Про це написав у своєму блозі на «Лівому березі» лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко.

Натомість, за його словами, політичний режим в результаті такої діяльності характеризується ознаками охлократії, анархії та авторитаризму. «Такий політичний режим точно не має нічого спільного з демократичним політичним режимом! Лише за певними формальними ознаками», – зауважує політик.

«Але найважливіше інше – той парадокс, що чим більше Порошенко боровся за збільшення своїх повноважень у виконавчій, законодавчій та судовій владі, тим менше він концентрувався на виконанні своїх безпосередніх завдань як глави держави. І це призвело до того, що суспільство почало не просто частково, а вже серйозно розчаровуватись у Президенті», – зазначає Микола Томенко.

Він навів результати соціологічного дослідження «Українського демократичного кола», коли в кінці квітня 2016 року 76% громадян вважали, що Україна рухається у неправильному напрямку, а діяльність Президента не схвалювали 71% українського суспільства.

«Тому можна говорити, що якщо це не вирок, то, як мінімум, – серйозне попередження Президенту від суспільства», – вважає М. Томенко.

«Отож, особливість дворічної діяльності нинішнього Президента можна сформулювати у вигляді своєрідного парадокса Порошенка: чим більше повноважень він отримує, тим менше довіри зберігає!», – підсумував він.

3 лютого

Інші дати
Євген Рудницький
1883 – український мовознавець, етнограф, співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Разом із С. Василевським та І. Кириченком уклав «Російсько-український словник» (1937).
Розгорнути
Народився Володимир Самійленко
(1864, с. Великі Сорочинці Полтавської обл. - 1925) - український письменник, перекладач. Автор збірок ліричних, патріотичних і сатиричних віршів "З поезій В. Самійленка", "Україні"; перекладав твори Гомера, Д. Байрона, А. Данте, П. Бомарше, П. Беранже, А. Франса.
Ми раді за прогрес, і то зо всіх країн Ми на вистави йдем з культурністю своєю. Коли ж той буде час, що більше, ніж маши, Ми виставим людей з високою душею?
Розгорнути
Максима
Ясна зоря - на мороз. Мороз наростає, зате день прибуває
Розгорнути
Народилася Любов Забашта
(1918, м. Прилуки Чернігівська область – 1990) – українська поетеса.
«Криниця мого дитинства, ти дзвониш відерцем рано, Кринице моїх світанків і перших дівочих мрій. Ти кличеш мене додому, ти пахнеш мені катраном, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. Вертайте до неї знову крізь роки і сиві далі, Несіть їй свою тривогу і сонце своїх надій. Несіть їй синівну радість і вічні свої печалі, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій». (Любов Забашта)
Розгорнути
Народився Микола Будник
(1953, с.Скоболів Житомирська область – 2001) - бандурист, майстер народних музичних інстуремнтів, художник, поет. Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури.
Розгорнути

Новини Дивитися всі