Такий висновок зробив кандидат історичних наук, доктор політичних наук Микола Томенко, виступаючи на VI Всеукраїнському історико-культурологічному форумі «Сікорські читання», який проходить сьогодні у Переяславі і присвячений 94-й річниці від дня народження Героя України та визначного музейного діяча Михайла Сікорського.
«Наші проблеми – чи то у відносинах з сусідніми країнами, чи на міжнародній арені загалом, різнотлумачення Закону про освіту, інших національних питань тощо – повʼязані, перш за все, з відсутністю в останнє десятиліття в Україні етнонаціональної, мовної та міжконфесійної державної політики, – зазначив М. Томенко. – На сьогодні попри патріотичну риторику держава та відповідні посадовці досі не визначили стратегії у цих напрямах. До того ж, відсутні інститути, які би щоденно опікувалися цими проблемами».
«Можемо провести тестування очільників уряду чи обласних адміністрацій у прикордонних областях: я сумніваюся, що хтось зможе чітко пояснити, скажімо, співвідношення між термінами «українська нація», «український народ», «корінний народ», «національна меншина», «етнографічна група», – зауважив Микола Томенко.
Він додав, що науковці та фахівці з етнонаціональної, мовної та міжконфесійної політики, фактично, залишились за бортом владних рішень, і така імпотентна політика призводить до того, що праві партії сусідніх держав маніпулюють громадською думкою в Європі або намагаються зашкодити нашим національним інтересам.
Тому, на його переконання, вирішення проблеми полягає не лише в тому, щоб знайти винних у діях Росії, а в тому, щоб нарешті вибудувати чітку і зрозумілу державну політику, визначити уповноважені інститути та залучити фахівців і науковців до системного, щоденного моніторингу та вирішення питань таких делікатних сфер як мовна, етнонаціональна та міжконфесійна політика.
