chrome firefox opera safari iexplorer

Мовна політика в оцінках українських громадян (березень 2010)

19 вересня 2010 о 18:04

«Українське демократичне коло» на замовлення Інституту політики 18–24 березня 2010 року провело всеукраїнське опитування. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони країни. За місцем проживання опитано 1200 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка вибірки без урахування дизайн-ефекту з вірогідністю 0,95 не перевищує ±2,9%.
 
Відносна більшість громадян (41,5%) вважає, що мовне питання, зокрема, статус російської мови, взагалі не актуальне – кожен говорить тією мовою, якою хоче, і зараз є багато важливіших проблем. При цьому 20,5% дотримується думки, що мовне питання – це невідкладна проблема, яка потребує негайного розв’язання; 35,3% – мовне питання потребує свого розв’язання, але з цим можна почекати (2,7% не визначились).
 
Якщо в листопаді 2009 року найбільше мовним питанням переймались на Сході, то зараз – на Заході України. Так, якщо у листопаді кількість тих, хто вважає, що мовне питання – це невідкладна проблема, що потребує негайного розв’язання, на Сході України було 27,9%, то у березні ця частка зменшилась до 15,3%. Водночас, на Заході країни ця частка зросла з 14,1% (у листопаді) до 32,7% (у березні), що може свідчити про зростання побоювань про те, що нова влада може докорінним чином змінити правові підходи до мовного питання.
 
Відносна більшість (43,8%) вважає, що змінювати статус російської мови не треба – хай усе залишається як зараз: українська мова – єдина державна, російська – має гарантії вільного розвитку. При цьому на думку 32,3% опитаних треба, щоб і російська, і українська мови були державними в усій країні: 22,3% – українська мова – єдина державна, а у регіонах компактного проживання росіян російська мова може бути визнана офіційною (1,6% не змогли визначитись).

* Детальніше на сайті http://polityka.in.ua

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути