chrome firefox opera safari iexplorer

Генконсул РФ вважає, що російська мова у Криму має бути другою державною

28 жовтня 2011 о 11:43

«Росія не ставить в офіційних форматах питання російської мови в належному ступені наполегливості». Про це заявив Генеральний консул Російської Федерації в Сімферополі Володимир Андрєєв в інтерв`ю «Севастопольской газете», розміщеному на сайті видання 27 жовтня.

На думку дипломата, «ситуація щодо російської мови (у Криму) неприйнятна і штучно нав`язана». Як вважає В.Андрєєв, «у Криму російська мова має користуватися широкими правами, порівнянними з державними. Це потрібно переважній більшості тих, хто проживає тут. Це їхнє право та їхній інтерес. І це право й інтерес мають дотримуватися».

За словами генконсула, він «ніколи не чув жодного серйозного аргументу проти надання російській мові статусу другої державної мови. Немає такого аргументу. Це очевидне рішення, яке б зняло багато проблем».

Як вважає В.Андрєєв, «у Криму ситуація з російською мовою якась неприродна, ненормальна». І навів аргументи: «Я ж дивлюся телевізор — в основному, там українська мова. В аптеку заходжу і намагаюся купити якісь ліки, тільки по пам`яті згадую, що це проти цього. А так нічого не розумію, хоча в українській мовній сфері я живу півтора роки і більшість загальних термінів розумію. Але не специфічних термінів».

Подібне, на думку дипломата, може представляти загрозу життю людей. «І це права людей, яких потрібно відстоювати! І я з жалем відзначаю, що Росія не ставить в офіційних форматах питання російської мови в належному ступені наполегливості», — сказав В.Андрєєв.

Також генконсул РФ у Сімферополі вважає, що в Криму має бути не одна, а 10-15 шкіл із російською програмою навчання.

«У Криму є лише одна російськомовна школа з російською програмою — це восьма школа в Севастополі (школа №8 Міністерства оборони РФ). А таких шкіл по Криму, природно, з відома місцевих і київської влад, має бути 10, 15. Там повинні за бажанням вчитися діти за російською програмою, щоб потім продовжувати навчання в Росії, та не обов`язково в Росії, де завгодно. З глибокими знаннями, зокрема в галузі рідної російської мови, для них будуть відкриті величезні перспективи», — сказав дипломат. Разом з тим він висловив жаль, що «на це поки що не вистачає ні уваги, ні ресурсів».

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути