chrome firefox opera safari iexplorer

Мовне питання та створення єдиної православної помісної церкви в оцінках громадян (лютий 2009р.)

19 вересня 2010 о 17:59

„Українське демократичне коло” на замовлення Інституту політики з 30 січня по 5 лютого 2009 року провело всеукраїнське опитування. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони країни. За місцем проживання опитано1600 респондентів віком від 18 років. Статистична похибка вибірки без врахування дизайн-ефекту з вірогідністю 0,95 не перевищує ±2,5%.

Сьогодні переважна більшість українців вважає вирішення мовного питання таким, що не потребує невідкладного вирішення (44%), або ж таким, що не є актуальним взагалі (38%). Лише 15% респондентів вважають, що мовне питання потребує свого негайного вирішення.
 
У ході опитування ставилося також і питання стосовно бачення українцями статусу православної Церкви в Україні. Найбільша кількість опитаних (39%) вважають, що в Україні має існувати єдина помісна православна Церква, підпорядкована власному (Київському) патріархатові. 24% дотримуються думки про те, що УПЦ має буди складовою Російської православної церкви, пов’язаною з Московським патріархатом. Разом з тим, більш, ніж третині респондентів було важко сформулювати своє ставлення до цього питання.

* Детальніше на сайті http://polityka.in.ua 

16 травня

Інші дати
Народився Микола Костомаров
(1817, с.Юрасівка, нині – м.Дружба, Сумська область - 1885) - видатний український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».
«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей». (Микола Костомаров)
Розгорнути
Народився Тодось Осьмачка
(1895, с. Куцівка Черкаська область – 1962) - український письменник, прозаїк, перекладач.
«Гей, степе мій, підпер ти ріками моря, щоб не схитнулися вони на ниви хлібороба... Ти запалив дзвінкі вогні великих сизих рос, що з ринків падають на обрій — на вічний твій покос...» (Тодось Осьмачка)
Розгорнути