reaction.org.ua

Нещодавно у Києві викрили підприємство, яке постачало в шкільні їдальні неякісні продукти – було порушено кримінальну справу. Про стурбованість якістю харчування у загальноосвітніх школах та дитячих садках заявляє і Держспоживслужба. Що можуть зробити батьки, щоб убезпечити дітей

В чому взагалі проблема?

Нещодавно прес-служба Державної фіскальної служби Києва повідомила про порушення кримінальної справи відносно керівництва комунального підприємства в одному з районів столиці, яке постачало до школи неякісне масло. Експертиза показала, що компанія годувала школярів продуктом, що містить 93% немолочних жирів. За стандартами, такий продукт не має нічого спільного з вершковим маслом. Продукт був майже на 40% дешевшим масла, яке компанія зобов'язувалася постачати згідно зі взятими зобов'язаннями. Цю різницю керівники компанії клали у власну кишеню. Мова про кругленьку суму: за 2016—2017 роки компанія отримала на закупівлю масла для школярів 4 млн грн бюджетних коштів.

Держспоживслужба повідомляла про факт поставки у вісім дитячих садків Києва спреду, що на 50% складається з немолочних жирів. У Миколаївській області фахівці служби за результатами лабораторних досліджень встановили 82 невідповідності харчових продуктів, відібраних з харчоблоків дитячих садків і шкіл. У 39 пробах молочної продукції виявлені немолочні жири, в 7 пробах продукції рослинного походження встановлено перевищення вмісту нітратів, в 9 пробах молочної продукції – цвілеві гриби і дріжджі. У 26 зразках готових страв і молочної продукції виявили бактерії кишкової палички. Овочі з нітратами були виявлені і в шкільних харчоблоках у Волинській області. У Чернігівській області, у зв'язку зі спалахом гострої кишкової інфекції було виявлено 130 кг свинини, курятини, сосисок і молочних продуктів без маркування.      

«Ситуація з фальсифікатом продуктів харчування в Україні в цілому досить серйозна. І, зрозуміло, він потрапляє в школи і дитячі сади. Завдання нашої служби перевірити недобросовісних бізнесменів та не допускати реалізацію фальсифікованих продуктів», — розповів 112.ua начальник головного управління Держспоживслужби Києва Олег Рубан. 

За його словами, фальсифікат найбільш поширений в таких категоріях продуктів харчування, як вершкове масло і м'ясні продукти. «В маслі молочні жири замінюють рослинними, як правило, пальмовою олією. У випадку з харчуванням у школах у Києві були зареєстровані два таких випадки за останній рік. В котлетах часто занижують утримання м'ясного фаршу, заміщаючи його хлібом», — розповів Рубан.

«В ході моніторингу, який проводився за дорученням мера Києва, був проведений моніторинг 18 операторів, що надають харчування в школах… найпоширеніші порушення: це заниження калорійності продуктів харчування на 50-60%», — говорить Рубан.   

Постачальники часто в цілях економії не здійснюють роздільне розвезення продуктів, порушують вимоги до товарного сусідства. В одному автомобілі перевозиться м'ясо, масло, молоко. Це ризик – адже є готові продукти, які не підлягають температурній обробці, будучи сусідами, наприклад, з сирим м'ясом, яке ще тільки буде готуватися в умовах високої температури, вони можуть бути в такому випадку з бактеріями. А це може стати причиною харчової токсикоінфекції (отруєння з розладом і блювотою).

Ще одна проблема – їжа приготовлена несмачно і діти відмовляються їсти. «Під час останньої колегії при КМДА – заступник голови міського голови зазначав, що нинішня ситуація з організацією дитячого харчування в школах Києва є вкрай негативною. У сміттєві баки викидається рівно стільки – скільки дітям приготували. Діти це не їдять. У нас харчоблоки працюють на сміттєві баки. Дуже часто мова не тільки про смакові якості, а про те, що їжа не відповідає необхідним критеріям», — розповіло 112.ua джерело в адміністрації. 

Як неякісні продукти потрапляють в шкільні їдальні?

В Україні безкоштовним харчуванням забезпечуються діти з 1-го по 4-й клас. Після 4-го класу безкоштовне харчування отримують пільгові групи (близько 10% від загальної кількості школярів). У Києві на харчування одного школяра з міського бюджету виділяється близько 15 грн на день. Це близько 300 млн грн в рік.

«При цьому тендери організовуються таким чином, що на них перемагають постачальники з найнижчою ціною. Відомо, що переможцями ряду тендерів стали компанії, які запропонували ціну 9 грн на одного школяра в день. Тендери організовують райони, проходять вони на Prozorro», — розповів 112.ua Олег Рубан. 

Він додав, що ситуація з дитячими садками краща, оскільки вони мають власні харчоблоки, тоді як школи залучають сторонніх операторів: «У ситуації з дитячими садами проблемні питання можуть виникати щодо постачальників продукції».

«Мер Києва Віталій Кличко дуже різко висловився з приводу того, що підхід до вибору операторів, що надають харчування в школах, повинен бути дуже жорстким. Оператори повинні відбиратися не тільки за принципом найнижчої ціни. Зараз моніторинг ситуації здійснюється практично щотижня – контролює питання заступник мера Олексій Резніков. Ми збираємося для обговорення питання харчування в школах практично щотижня. Зі вступом в силу нового закону, за умови, що будуть належним чином працювати брокеражні комісії і буде зворотній зв'язок від батьківського комітету, ситуація, сподіваємося значно покращиться», — запевнив 112.ua Рубан.

За його словами, не кращою була ситуація з позаплановими перевірками, що проводяться на підставі скарг: «Якщо батьки написали скаргу чи заяву, то ми повинні були визначити, чи обґрунтована вона, і якщо так, то направити її на погодження в Державну регуляторну службу Мінагропроду. І в цьому випадку в найбільш оперативному варіанті ми могли вийти на перевірку не раніше ніж за 2 тижні. Але були і випадки, коли узгодження перевірки затягувалося і на 2-3 місяці. Або через 2 місяці ми отримували відмову у проведенні перевірки. Не на користь якості і безпеки продукції, в тому числі і дитячого харчування був і мораторій на перевірки».

Овчаренко запевнив, що Держспоживслужба, як могла, намагалася не пускати питання на самоплив: «Перевірки шкіл та дитячих садків здійснювалися як у межах державного контролю і нагляду, так і за дорученням міського голови. До того ж велися у складі комісій, які створював департамент освіти КМДА, до складу яких також запрошували наших фахівців. Щороку у період літніх канікул, перед підготовкою до нового навчального року з управлінням освіти ми виходили і проводили вибірковий контроль харчоблоків, намагалися не випускати з поля уваги ті школи, які мали репутацію проблемних. Це школи, щодо яких надходили скарги від батьків або нам було відомо про те, що у них раніше були проблеми (спалахи захворювань, отруєння)».

Заступник голови Держспоживслужби Києва висловив надію, що з набранням чинності нового закону про якість та безпеку продуктів харчування, також затвердження порядку проведення перевірок залежно від ступеня ризику об'єкта (знаходиться в Мін'юсті), ситуація покращиться: «Проблемні об'єкти Держспоживслужба зможе перевіряти до 4 разів в рік. Перевірки будуть проводитися без попередження. Допоможе поліпшити ситуацію те, що зараз головний державний ветеринарний інспектор має повноваження зупиняти роботу підприємства на термін до 10 днів тільки своїм рішенням, не звертаючись в суд».

Чим небезпечне неякісне харчування для дітей?

У випадках, які призводять до гострих отруєнь, захворювань небезпека неякісної їжі очевидна. Але не менш небезпечні і наслідки, які можуть виникнути з часом.    

«Діти не отримують калорії, які необхідні для розвитку їх організму в необхідній кількості», — зазначає Рубан.

Гідронезовані жири та транс-ізомери жирних кислот, якими замінюють молочні жири у вершковому маслі, а також масово використовують при виготовленні кондитерських виробів, підвищують рівень холестерину в крові, провокують розвиток атеросклерозу, тромбозу судин, серцевих захворювань, ожиріння. Транс-ізомери жирних кислот, які з 2005 року заборонені в США, а також заборонені в скандинавських країнах, крім захворювань серцево-судинної системи — номер один провокатори онкологічних захворювань.

Як боротися з неякісними продуктами у шкільних їдальнях?

«Головний заклик до батьків – не бути байдужими до питань харчування дитини в дошкільному і шкільному закладі. Саме батьки повинні ініціювати перевірки. Якщо батьки бачать проблему, не слід чекати, коли Держспоживслужба прийде з плановою перевіркою. До того ж, про тих, які будуть проводитися до кінця року, суб'єкти господарювання поки ще попереджені. Тільки з наступного року про дати перевірок вони не будуть знати», — сказав 112.ua Олександр Овчаренко. 

За словами заступника голови Держспоживслужби Києва, батьки повинні звертати увагу на:

— Зразкове меню

Освітні установи самі розробляють примірне двотижневе меню, визначають згідно з картотекою страви і враховують норми вмісту білків, жирів, вуглеводів, згідно з постановою №1591. Їх необхідно погоджувати з Держспоживслужбою. «Батьки повинні знати, що в школі має бути затверджене примірне двотижневе меню, і батьківський комітет має повне право з ним ознайомитися. Але не тільки ознайомитися, але й контролювати відповідність харчування цьому документу. Комітет може уповноважити свого представника, який пройде медичний огляд і отримавши медичну книжку, може контролювати, чим годують дітей, заходити в харчоблок, перевіряти, в якому стані і як зберігаються, готуються продукти», — каже Овчаренко. 

Слід пам'ятати, що в цьому меню описані страви таким чином, щоб дитина отримувала оптимальну кількість білків, жирів і вуглеводів, яка необхідна для її нормального розвитку, в залежності від вікової групи. Мова про серйозні речі – від харчування залежить нормальне формування скелета школяра, стан його імунітету. Примірне двотижневе меню (із зазначенням страв і нормами виходу порцій) обов'язково має бути при кожній шкільній їдальні, дитячому садку. Якщо його немає, це вже порушення. Меню затверджуються окремо на кожний рік.

Перед входом в обідній зал має бути вивішено меню із зазначенням виходу (ваги) страв. «Правильно розпитувати дитину, що вона їла в їдальні (порівнювати з меню, чи відповідало це переліку зазначених у ньому страв), чи було це смачно. Якщо просто несмачно, це також привід звертатися зі скаргою в Держспоживслужбу. Інспектори перевірять: якщо несмачно, тому що дитина звикла до чіпсів або сникерсів, це одне. Зовсім інша справа, якщо їжа недостатньо тепла, недосолена. Батьківський комітет у цьому разі може звертатися до директора – ініціювати зміни меню, страв. Крім того, якщо в ході перевірки Держспоживслужби, ініційованої батьками, підтвердиться, що несмачно, тому що порушені вимоги безпеки до харчових продуктів, невідповідність маркування (злощасні рослинні жири), передбачені серйозні штрафи від 18 тис. грн до 300 тис. грн. У цьому випадку відповідальність можуть понести і представники оператора ринку, і директор школи», — каже Овчаренко.

— Добова порція

Батьки повинні стежити за тим, щоб у їдальні залишали добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини. У маркуванні зазначається, які страви, в який день або час були відібрані. Якщо наприклад в установі відбудеться отруєння або спалах кишкової інфекції, обстежується саме контрольна порція. Адже вся їжа крім неї вже буде з'їдена. Таким чином, тільки за допомогою контрольної порції можна визначити, чи вона є причиною захворювання дітей. 

— Брокеражна комісія

В кожному закладі (школі, дитячому садку) повинна працювати брокеражна комісія. До її складу входять як представники адміністрації установи, так і співробітники компанії, яка надає послуги харчування. Комісія не тільки контролює якість харчування, як послуги, але має повноваження щодо прийому продуктів харчування, сировини для їх виготовлення. Якщо продукт неякісний або з порушенням строків зберігання, вони можуть його повернути постачальнику. Батьківський комітет має всі повноваження перевірити, наскільки ефективно брокеражна комісія працює.

«За нашою інформацією, зараз брокеражні комісії при школах працюють далеко не в повній мірі», — сказав Олег Рубан.

Він додав, що самостійно проконтролювати, приміром, кількість калорій у стравах школярів брокеражна комісія не може. Але її представники можуть контролювати, чи відповідають страви і їх вихід затвердженому меню, перевірити органолептичні якості та у разі виникнення підозр звернутися в Держспоживслужбу. Органолептичні якості – важливий показник: якщо продукція несвіжа, масло не схоже на вершкове, це вже привід просити про перевірку.      

Як звернутися зі скаргою?

Батьки можуть звертатися до Держспоживслужби з найменшими підозрами, підкреслив Овчаренко.

За його словами, скарга має бути оформлена у відповідності з вимогами закону про звернення громадян. Слід чітко вказувати об'єкт, який необхідно перевірити. Якщо це питання харчування в школі, потрібно вказувати назву підприємства або ФОП, який надає послуги харчування. Інформація про це повинна бути на інформаційному стенді. Але якщо її там немає, не проблема з'ясувати це у представників адміністрації школи. Це необхідно, щоб Держспоживслужба могла скласти розпорядження, застосувати інші заходи саме по відношенню до конкретної юридичної особи. Батьки мають повне право вимагати у адміністрації школи повну назву компанії, що надає послуги харчування в школі, також компанії-постачальника продуктів, код ЄДРПОУ, щоб все це вказати у скарзі. Якщо адміністрація школи відмовляє в наданні інформації, так і треба написати в скарзі. У цьому випадку Держспоживслужба перенаправить скаргу КМДА, Міносвіти. «На підставі цього буде зібрана комісія, пройде комісійна перевірка, в ході якої ми самі встановимо суб'єкт господарювання, який адміністрація школи не назвала, і нічим хорошим це для директора школи не закінчиться. Адміністрація навчального закладу несе повну відповідальність за організацію харчування в школах», — каже Овчаренко.  

Слід чітко вказувати, які саме права були порушені, що потрібно перевіряти. Повинен бути чітко визначений об'єкт перевірки. «Держспоживслужба, якщо виходить на позапланову перевірку за зверненням, перевіряє не все, а тільки те, що зазначено в скарзі. Якщо приводом для звернення став тарган в склянці какао, перевіряється наявність тарганів у харчоблоці, наявність договору на дезінфекцію і все, нічого іншого не перевіряється. Якщо написано у скарзі порушення умов температурного зберігання продуктів, тому що вони, за словами дитини, мали неприємний запах, значить перевіряється температурний режим зберігання. Якщо ж батьки вкажуть 33 пункти для перевірки – не питання, вони всі будуть перевірені. Тому батьки повинні чітко вказувати, що саме слід перевірити, а не сподіватися, що якщо вже перевірка, то інспектори і самі виявлять ще й інші порушення, про які у скарзі не згадувалося», — додає Овчаренко.

Заява може бути написана від руки. Звертатися треба в Головне управління Держспоживслужби в Києві по вулиці Некрасовська, 10/8 (у регіонах звертатися в регіональні відділення Держспоживслужби).

Олена Голубєва