Останнім часом ми дедалі частіше не тільки чуємо про синдром хронічної втоми, але й деколи відчуваємо його симптоми.

Але, одна річ, коли ми втомилися після напруженого трудового дня, склавши важливий іспит, виконавши складну роботу або скопавши всю дачу, і зовсім інша – коли втома переслідує нас постійно, навіть після тривалого повноцінного відпочинку.

Сучасні лікарі не можуть однозначно назвати причини даного захворювання, оскільки воно нині на стадії вивчення, але одностайно сходяться на думці про нерозривний зв'язок з наявністю в організмі вірусів та порушення роботи центральної нервової системи.

У першому випадку хронічна втома стає реакцією організму людини на інфекції, що атакують імунну систему. Цитокіни, що виробляються організмом для боротьби з вірусами, викликають підвищення температури, м'язові болі, озноб і загальне нездужання.

У другому випадку з'являються збої емоційного стану, погіршення пам'яті, зниження працездатності та порушення сну.

Найчастіше синдромом хронічної втоми страждають люди з непомірним фізичним та емоційним навантаженням, що викликає збої та зриви.

Захворювання може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше діагностується у жінок.

Основними симптомами є часті застудні захворювання, гострий період яких переходить у тривалий період підвищеної стомлюваності, головні болі, загальна слабкість і депресивні настрої. Такий період може тривати до півроку, викликаючи періодичні різкі погіршення стану.

Безсоння, екземи, розлади травлення, що важко піддаються лікуванню – все це традиційні наслідки синдрому хронічної втоми. Крім цього знижується працездатність і послаблюється увага. Депресивні стани, апатія, іпохондрія і навіть серйозні фобії, властиві синдрому хронічної втоми, значно погіршують загальний стан організму.

Часто відбувається зміна температури тіла, яке тягне за собою схуднення, запаморочення, погіршення зору, запалення лімфовузлів і порушення роботи серцевого ритму.

Для встановлення діагнозу необхідне ретельне обстеження. Основою лікування захворювання є зменшення добового психічного навантаження і правильний розпорядок дня з чергуванням праці та відпочинку.

З оздоровлювальних процедур рекомендуються правильне харчування, піші прогулянки і фізичні вправи. Надзвичайно корисні сеанси психотерапії, аутотренінг, ароматерапія, прийом гомеопатичних препаратів для зміцнення імунітету й отримання нових вражень і позитивних емоцій.