Мілиця (Майя, Міліція) Симашкевич відома як талановитий художник-постановник фільмів та театральних вистав.
Народилася мисткиня у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині, в родині вчителя.
В 1918р. дівчина закінчила гімназію в Києві, вступила на філологічний факультет Київського університету. Водночас займалася у приватній художній студії А.Прахової.
На Фото картина М.Варення. Портрет М. Симашкевич
1920р. Мілиця полишила університет і вступила до Української академії мистецтв (від 1924р. – Київський художній інститут), яку закінчила 1926р. Спочатку навчалась у майстерні Федора Кричевського, згодом - у Вадима Меллера, художника-авангардиста, якого називають засновником конструктивізму в українській театральній сценографії.
Ще будучи студенткою, Мілиця працювала у макетній майстерні одного з перших театрів радянських часів – «Березіль», під керівництвом В.Меллера. Самостійно оформила вистави «Березоля»: «Пошились у дурні» М. Кропивницького; «За двома зайцями» М. Старицького; «Комуна в степах» М. Куліша. Закінчивши навчання, продовжила працювати в театрі.
1928р. Мілиця Симашкевич оформляє велику виставу «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого. Вона – єдина жінка-оформлювач, чиє ім’я з’являється на афішах українських театрів.
1929р. М.Семашкевич пропонують оформити фільм на Одеській кіностудії. Відтоді до 1935р. вона працює на студії, оформивши близько 20 художніх та 10 документальних стрічок, а також вистави в театрі Революції та Одеському оперному театрі.
1935р. Мілиця Симашкевич повертається до Києва, де оформляє фільми «Наталка Полтавка», «Багата наречена», «Вершники», «Кубанці», «Майська ніч» та інші.
Від січня 1945р. – головний художник Івано-Франківського обласного драматичного театру. Тут М.Симашкевич оформила понад 20 вистав. Окрім того – керувала образотворчою студією Палацу піонерів, працювала в обласному відділенні Художнього фонду.
Мілиця Симашкевич брала активну участь у місцевих та обласних виставках. Персональні виставки її робіт відбулися у Києві, Львові та Івано-Франківську.
Померла М. М.Симашкевич у Івано-Франківську 11 грудня 1976р.
На жаль, по смерті художниці не було жодної виставки її талановитих робіт.
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
