chrome firefox opera safari iexplorer

У Будинку кіно відбудеться круглий стіл про українське історичне кіно

15 березня 2013 о 09:54

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Письменники Василь Шкляр та Андрій Кокотюха, історик Володимир В'ятрович, кінокритик Ігор Грабович, а також журналіст Юрій Макаров та кінознавець Сергій Тримбач говоритимуть, чи сплеск уваги до історичної тематики створює перспективу для історичної кіноіндустрії.

В Україні – сплеск інтересу до історичної теми. Зокрема, протягом двох останніх років вийшло з друку близько десятка історичних романів, які мали широкий резонанс і чималі наклади.

За словами Олександра Роднянського, «українське кіно давно вагітне подієвим фільмом, котрий об'єднає всіх в єдиній залі».

Учасників круглого столу «Українська історія: від роману до фільму» запрошують визначитися, чи може стати таким фільмом для України фільм історичний.

— Чи здатен сьогодні історичний фільм в Україні «об'єднати всіх в єдиній залі» — або це лише хибне уявлення про те, чого чекає широкий український глядач від національного фільму?

— Які саме романи/фільми слід визначати, як історичні? Чи можна назвати книгу/стрічку, де дія відбувається чверть століття тому, історичною?

— Чому за радянських часів популярні українські історичні романи не були екранізовані, цілком відповідаючи ідеологічним потребам часу? І чи може бути така потреба тепер?

— Затребуваність творів на історичну тематику в українського читача/глядача: якої саме історії потребує широка аудиторія?

— Чи існує реальний запит на історичні фільми в українському суспільстві та інших суспільствах?

— Чи дає історичний фільм надприбуток?

— Чи здатні твори на тему історії України зацікавити закордонні аудиторії: від російської до європейської та американської?

Час і місце: 15 березня 2013 року. 16:00. Київ, Будинок кіно, конференц-зал (вул. Саксаганського, 6, метро «Палац спорту» або «Олімпійська»).

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути