chrome firefox opera safari iexplorer

У Будинку кіно відбудеться круглий стіл про українське історичне кіно

15 березня 2013 о 09:54

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Письменники Василь Шкляр та Андрій Кокотюха, історик Володимир В'ятрович, кінокритик Ігор Грабович, а також журналіст Юрій Макаров та кінознавець Сергій Тримбач говоритимуть, чи сплеск уваги до історичної тематики створює перспективу для історичної кіноіндустрії.

В Україні – сплеск інтересу до історичної теми. Зокрема, протягом двох останніх років вийшло з друку близько десятка історичних романів, які мали широкий резонанс і чималі наклади.

За словами Олександра Роднянського, «українське кіно давно вагітне подієвим фільмом, котрий об'єднає всіх в єдиній залі».

Учасників круглого столу «Українська історія: від роману до фільму» запрошують визначитися, чи може стати таким фільмом для України фільм історичний.

— Чи здатен сьогодні історичний фільм в Україні «об'єднати всіх в єдиній залі» — або це лише хибне уявлення про те, чого чекає широкий український глядач від національного фільму?

— Які саме романи/фільми слід визначати, як історичні? Чи можна назвати книгу/стрічку, де дія відбувається чверть століття тому, історичною?

— Чому за радянських часів популярні українські історичні романи не були екранізовані, цілком відповідаючи ідеологічним потребам часу? І чи може бути така потреба тепер?

— Затребуваність творів на історичну тематику в українського читача/глядача: якої саме історії потребує широка аудиторія?

— Чи існує реальний запит на історичні фільми в українському суспільстві та інших суспільствах?

— Чи дає історичний фільм надприбуток?

— Чи здатні твори на тему історії України зацікавити закордонні аудиторії: від російської до європейської та американської?

Час і місце: 15 березня 2013 року. 16:00. Київ, Будинок кіно, конференц-зал (вул. Саксаганського, 6, метро «Палац спорту» або «Олімпійська»).

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути