chrome firefox opera safari iexplorer

10 червня – 121 рік від дня народження українського композитора і диригента Леоніда Усачова

10 червня 2020 о 08:28
uk.carolchanning.net

Леонід Антонович Усачов народився 10 червня 1899 р. в с.Червоне Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область), у родині вчителів. 

З дитинства
Леонід всім серцем полюбив українські  народні пісні.
Записував їх, добре співав сам.  

1923 р. Л.Усачов закінчив Харківський музично-драматичний
інститут за вокальним, диригентсько-хоровим і композиторським фахом. Навчався
композиції та теорії музики у блискучих педагогів — А. Корещенка, учня М.
Римського-Корсакова, та відомого італійського вокаліста, випускника Болонської
консерваторії Ф. Бугамеллі.

В
1923—1928-х р.р. Леонід Антонович Усачов викладав музику в Олександрійському педагогічному технікумі, створив хор
та керував і диригував ним. 

Леоніда
Усачова – композитора, диригента, виконавця — знали й шанували
далеко за межами України. Його пісні, вальси були дуже попілярними, а ораторії виконували
провідні хорові колективи.

У 1928 р. Усачов
організував самодіяльний
хоровий гурток, з якого згодом постала Державна хорова капела «Дніпрельстан». Для капели
писали свої твори композитори
Георгій та Платон Майбороди, з нею співав Іван Козловський. 

У 1928-48 р.р. Л. Усачов керує  хоровою капелою в Запоріжжі.  

А ще Л.А.Усачов був першим директором Запорізької
обласної філармонії.

Композитор Леонід Усачов – автор  «Героїчної поеми» для симфонічного оркестру;  «Думи про Запорізьку Січ» для хору та оркестру; хорів а-капелла (без
існтрументального супроводу) на слова Тараса Шевченка, Максима  Рильського;  близько 100 романсів; музики до театральних вистав.

Помер композитор
і диригент у 1965 р. в Дніпропетровську.

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі