Правильно щедрувати та посівати допоможе «Слуханка для української малечі» — проект фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та Національної радіокомпанії України, яку під час створення очолював Віктор Набруско.
Аудіо-видання складається з двох частин (двох дисків): до першої увійшли українські народні казки, казки народів світу та авторські казки, які виконують народні артисти України.
На свята нам допоможе друга частина — дитячі пісеньки, веснянки, ігри, заклички, лічилки, колядки та колискові, у виконанні як іменитих артистів, так і творчих дитячих колективів. Загально у диску представлено 77 творів (20 казок та 57 музичних творів).
Як, коли і кому годиться ходити щедрувати та посівати? А також ПОСЛУХАЙТЕ, як треба співати ці обрядові пісні...
Щедрування
Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл тощо.
Виконуються щедрівки у вечір напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня.
За християнським календарем — це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від «багатої» (що на Різдво), її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
«В полі, в полі плужок ходить»
«Щедрик»
Посівання
А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном.
Зерно беруть у рукавицю або в торбину.
Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.
Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.
Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим.
Веселих свят!
«Рідна країна»
* У публікації використані матеріали з сайту «Молодий Буковинець», «Вікіпедія». Аудіо – зі «Слуханки для української малечі»