Пам’ятка природи і літератури — озеро Нечимне, оспіване в «Лісовій пісні», може зникнути з карти України. За останні 20 років воно перетворилося майже на болото.

Риби мало, купатись — небезпечно. Там, де раніше була глибина, тепер можна ходити. Озеро випиває дикий рис.

“Трошки раніше тут водилася всяка риба, і щука. Якщо такими темпами воно буде і надалі замулюватися, то, я думаю, що я доживу до таких часів, що я буду по ньому ходити, як апостол Петро по воді”, — сказав лісничий Скулинського лісництва Леонід Лесюк.

Колись люди вважали, що зміряти глибину нічим не можна, тому й назвали Нечимне. Біля берега води — на кілька сантиметрів, чітко проглядається дно. Здається, коли зайдеш, то буде по кісточки. Насправді це все мул, і ступивши, навряд чи вдасться легко вибратися. Глибина мулу біля берега — 7 метрів, посередині — до 10.

Цей мул — сапропель — чудове натуральне добриво для угідь. Саме він і є причиною зникнення озера. Якби його вибрати, врятували б і озеро, і була б користь для сільського господарства.

Інший варіант — поглибити озеро земснарядом. Але тут — заповідна зона, яка обмежує господарську діяльність. Та й грошей для цього в бюджеті не передбачили.

“Цього року дорогу відремонтуємо, енергопостачання доробимо, допрацюємо — оці дві роботи ми зробимо. Решту — по озеру — ні. Мова йде про 10 мільйонів гривень. Земснаряд треба — найголовніше. Він два роки тому коштував 1 мільйон 600, зараз коштує 2 млн. 300 тисяч. Його треба купити і поставити туди. Поки — ні”, — сказав голова Волинської ОДА Борис Клімчук.

“Рятувати озеро треба обов’язково, тому що пов’язане воно з іменем Лесі Українки, тому що воно мало би бути привабливим для туристів, варто було би розробити туристичні маршрути, пов’язані з цими місцинами”, — вважає вчителька української мови і літератури Лариса Токарчук.

Тим часом Нечимне привертає увагу громадських організацій. На висвітлення його проблеми надходять гроші з-за кордону, але на порятунок — поки нема ні копійки.