chrome firefox opera safari iexplorer

24 липня: це цікаво знати

24 липня 2020 о 06:39

Що за дівчина-краса.

Заговорить: думка – сонце;

Очі – сині небеса.

Хто вона, чия і звідки,

Князь докладно розпитав,

А на другий день по неї

І сватів своїх послав.

І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села,

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була.
Олександр Олесь

У народі 24 липня називали Єфимії-стожарниці. Якщо в ніч цього дня на небі яскраво сяють Стожари (Плеяди), то буде хороше полювання на ведмедя. Дощі, а особливо грози, які супроводжуються сильним громом, у цей день обіцяли рибалкам багатий улов, ну а сонце — гарний урожай хліборобам. Жарку суху погоду передбачали по грайливим ранковим бджолам і метушливим бурундукам. Особливо жарко повинно було бути, якщо вдень карпи плескаються біля поверхні води і вистрибують на перекатах і очеретів.

Молилися 24 липня і святій княгині Ользі, щоб вона послала гарну погоду і допомогла закінчити жнива якомога швидше.

За церковним календарем 24 липня вшановують рівноапостольну Ольгу, у хрещенні Олену – княгиню Київську – дружину князя Ігоря, канонізовану Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945–964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.

За описом Нестора-літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині й росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.

Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.

Також у цей день вшановується пам’ять великомучениці Євфимії Всехвальної.

Іменинники 24 липня:
Ольга, Єфимія, Олена.

24 липня народилися:

1833 – Петро Перемежко – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.

1907 – Василь Мисик – поет, перекладач. Репресований.

1928 – Ігор Дмитренко – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.

Події 24 липня:

1990 – уперше біля будинку Київської міської ради на вулиці Хрещатик поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор.

1991 – урочисто встановлено гранітну плиту на згадку про події 1708 р., пов’язані із знищенням гетьманської столиці Івана Мазепи та її населення.

1991 – у Києві створено Спілку офіцерів України.

Чи знаєте ви що:

У Революційно-повстанську армію України на чолі з Нестором Махно мали право вступати всі бажаючі. Повстанців називали «махновцями».

Метою створення революційної повстанської армії була «боротьба за визволення трудящих нашої держави України від поневолення і повне розкріпачення їхньої праці».

За своєю структурою повстанська армія складалася з чотирьох корпусів. Кожен такий корпус поділявся, своєю чергою, на батальйони, полки, сотні, роти, піввзводу і взводи. Керувала армією військово-революційний рада, якій підпорядковувався і сам Нестор Махно. Також вів свою роботу штаб армії.

Революційно-повстанська армія була надзвичайно мобільною і могла подолати до 100 верст за одну добу. Чисельність армії також дуже швидко росла, і вже досить скоро в ній налічувалося близько 100 тисяч осіб. Також, махновський рух дуже швидко набував селянський характер.

Зі своєю революційною повстанською армією Нестор Махно проводив боротьбу проти всіх – німецької та австро-угорської окупаційної армій, білогвардійців, Директорії, Гетьманату, окупаційних військ Радянської Росії. (За матеріалами сайту calenday.org)

«Рідна країна»

Розділи: Календар

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути