chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові розкопали скарб часів Австро-Угорської імперії

24 жовтня 2011 о 20:07

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам’яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою вул. Краківська, 12, або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи знайшли скарб монет, час заховання якого, вірогідно, можна віднести до початку Першої світової війни.

Про це 24 жовтня повідомила прес-служба Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

«Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину. Знайдений скарб – це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше — періоду з 1892 до 1912 року. Серед них — дев’ять монет номіналом одна крона – це срібні монети, три – бронзові, решта – нікелеві. Скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження, – розповів Назар Войтович, науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, керівник розкопок.

Цікавим є факт, що, за інформацією львовознавця Ігоря Мельника (Ігор Мельник «Львівське середмістя»), саме в цій кам’яниці «мав свою бляхарську майстерню президент Королівського столичного міста Львова у 1907—1911 роках Станіслав Цюхцінський».

Дослідження на ділянці, що на розі вулиць Краківська та Вірменська, фахівців НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України проводять вже третій рік (ділянку досліджували у 2007 та 2010 роках). «Наразі ми відкрили західну сторону чотирьох будинків на вулиці Краківській, 6, 8, 10 і 12. Перші згадки про ці будинки датуються ще 1536 роком, однак за часів австрійської влади вони зазнали чимало перебудов, особливо підвальні приміщення та приміщення першого поверху», – розповів Назар Войтович. Нагадаємо, серед найцікавіших і найбільш несподіваних знахідок, які торік виявили на ділянці, – артефакти, що датуються давньоруським часом (кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст,) – уламки кераміки, пряслиця із рожевого шиферу і фрагменти двох ножів.

Нині на ділянці, що відвели під готель, дослідили трохи менше 500 квадратних метрів із майже 1000 квадратних метрів, які планують дослідити. Наразі археологи дійшли до глибини 5 метрів 50 сантиметрів. Цьогорічні дослідження почались у серпні. Триватимуть вони, доки дозволить погода.

За словами археологів, віднайдені фундаменти наріжної кам’яниці збережені доволі добре.

«Найкраще вціліли фундаменти наріжного будинку на Краківській, 12. Зокрема у дуже доброму стані мощення підлоги, яке датується XVIIІ століттям. Тепер слово за проектантами готелю. Оскільки рештки мають значну наукову цінність і є візуально привабливими, ми будемо рекомендувати інвестору законсервувати їх і експонувати у підвальному приміщенні готелю, – розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути