chrome firefox opera safari iexplorer

Гора Божа – місце роської слави

22 грудня 2011 о 13:52

17 грудня група дослідників з м. Рівного відвідала унікальне місце (в межах історичної Волині) – гору Божа.

Гора, яка відігравала в історії наших предків особливу роль, розташована поблизу міста Кременець Тернопільської області.

Вона височіє осторонь від головної гряди Кременецьких гір (кряжу) та добре читається на фоні навколишнього спокійного рельєфу.

За часів Дулібії Рось, I тис. н.е., гора входила в межі Росколані – головного осередку роської держави. Вона стояла поряд з південними рубежами цієї святої землі.

Висота гори по відношенню до навколишнього рельєфу була і є досить значною. Перепад висот по усьому її периметру, до оточуючого рельєфу, складає більше сотні метрів. Схили гори мають значну крутизну та рясніють виходами каменю (пісковику). Вона овальна в плані, проте, верхня її платформа, в наслідок тривалої ерозії західної і центральної частини, нагадує дугу повернуту до сходу.

У найширшій частині платформи, на півдні, дуга має ширину до 300 метрів і є досить горизонтальною. У центральній частині платформи, в низовинній улуговині рельєфу, в місцях виходу пісковику, б'є джерело.

За даними Дослідницького центру «Рівне-Суренж», гора Божа за часів Суренжа використовувалась як одне з місць тимчасового розташування (зупинок) найвищого роського керівництва (суренжських Бусів і Божів різних століть). Подібні місця Буси і Божі мали і в інших регіонах Росколані та усієї держави (про це говорять розкидані на землях Дулібської держави Бусові і Божі гори).

Проте найвизначнішою та найзначимішою для Дулібської держави завжди була гора в околицях Кременця.

У зв'язку з військово-політичною діяльністю суренжських Божів, що викликана організоційною підготовкою до роських походів на Візантію у 6–8 ст.н.е. та на інших ворогів (розповідь про це з'явиться в наступних публікаціях), гора ще з тих давніх часів носить назву – гора Божа.

Гора Божа – величний пам’ятник нашим предкам, шанованим Бусам та Божам, славним роським героям, які в складні часи самовідданно оберігали свою державу, землю праотців та давній світогляд, збудований на законі Прави.                                                   

В. О. Дем’янов,   ДЦ «Рівне-Суренж»

14 жовтня

Інші дати
Віктор Баранов
1950 – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
 
Розгорнути
Народився Лесь Сердюк
(1940, м. Харків - 2010) - український актор. Знявся  в понад 90 фільмах ("Загибель ескадри", "Як гартувалася сталь", "Батальйони просять вогню", "Гетьманські клейноди", "Мамай", "Тарас Бульба").
Розгорнути
Народилася Раїса Кириченко (Корж)
(1943,  с. Землянки Полтавської області - 2005) - українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: "Чураївна", "Козачка", "Стремено", "Жіноча доля", "Мамина вишня".
Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдіглася в намисто,Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. (Слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича)
Розгорнути
Покрова Пресвятої Богородиці
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Розгорнути
День українського козацтва
Гей, на горі там женці жнуть, А попід горою, яром, долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, Широкою козаки йдуть... (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі