chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині заборонили вживати «суржикові» імена у ЗМІ та рекламі

28 грудня 2011 о 11:23

Відтепер на Львівщині в засобах масової інформації, які перебувають у віданні обласної влади, не вживатимуть низки імен і власних назв.

Точніше, під заборону потрапили деякі пестливо–зменшувальні скорочення, а саме: Саша, Діма, Лєна, Люся, Ваня, Катя, Пєтя, Варя, Афоня, Ганя, Льоша і Вова.

Заборона стосується тільки тих ЗМІ, які перебувають в обласному підпорядкуванні, а також білбордів і зовнішньої реклами.

«Ні в кого не виникає питань, чому носій української мови не повинен вживати слова «тіпа», «карочє», «вапше» чи «йолка», — пояснила Ірина Фаріон, депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода» . — Це забруднює мову, і є правила, що забороняють їх вживання. Такі ж правила існують і для антропонімної лексики. Власні імена ми запозичували з двох мов: грецької і латинської. Але суть їхнього запозичення полягає в тому, щоб пристосувати фонетичну, морфологічну та словотвірну будову цих імен до нашої мови. В імені Іоханан дуже важко впізнати українського Івана. Натомість, якщо хтось називає Івана Ванею, то він асимілювався. Це означає, що власні імена — духовні ідентифікатори».

Ми маємо свої ідентифікаційні номери в податковій, а імена — це ідентифікатор твого походження, корінь твого роду. «Те, що зараз відбувається з українським антропонімним простором — це загроза українськiй ідентичності, — вважає пан Фаріон. Антропонімний суржик, розквітнув у часи совєцької імперії. Саме тоді до нас прийшли Вані, Стьопи, Пєті. Московія на хвилі захоплення Францією теж почала було втрачати свої імена, і головний герой «Війни і миру» називається П’єр. Але треба віддати належне росіянам: вони вчасно зупинилися й повернули Петра замість П’єра й Наташу замість Наталі».

За словами пані Фаріон, «суржикові» імена були на рекламних носіях у Львові, зокрема з формулюванням «Діма, додому!» на тлі миски з пельменями.

«Я сфотографувала саме цю рекламу й подала депутатський запит на ім’я мера Садового, адже саме його управління дають дозвіл на розміщення реклами. І, наскільки мені відомо, зовнішні рекламні носії з таким змістом одразу ж зняли».

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути

Новини Дивитися всі