chrome firefox opera safari iexplorer

Велику лаврську дзвіницю завершать реставрувати навесні

11 січня 2012 о 16:40

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври вiдкриється для вiдвiдувачiв навеснi 2012 року. Про це повідомляє сайт Нацiонального Києво-Печерського iсторико-культурного заповiдника.

Масштабна реставрацiя найвищої (96 метрiв) дзвiницi України триває вже близько року.

«Кожен ярус дзвiницi має особливе смислове наповнення, — зазначив головний архiтектор заповiдника Олександр Романченко. — Загалом їх чотири, i чим вище, тим витонченiшим є декор ярусiв дзвiницi. Четвертий ярус прикрашений золотими двоголовими орлами, увiнчаними царськими коронами. Щоправда, орли давно втратили позолоту. Нинi фахiвцям є над чим попрацювати. Також угорі знайшли i почали реставрувати унiкальне лiплення у виглядi листочкiв iз дивовижними малюнками».

Ранiше пiд банею Лаврської дзвiницi знайшли 60-сантиметрову фiгуру у виглядi янгола, укритого сухозлiтним золотом. Про iснування унiкальної фiгури кiнця XVIII столiття було вiдомо лише з архiвних документiв. Янгола випадково виявили працiвники в груднi 2011 року.

Дзвіниця на тлі Києво-Печерської лаври

Велика Лаврська дзвiниця збудована протягом 1731—1745 рр під керівництвом німецького архітектора Йоганна-Ґоттфріда Шеделя. На будiвництво пiшло 5 млн шт. цегли рiзних розмiрiв i форм. Її висота — 97 метрів, товщина стiн у нижнiй частинi — 8 метрiв.

На дзвiницю можна пiднятися, подолавши 364 сходинки.

Останнi реставрацiйнi роботи завершилися в 1961 роцi, оскiльки дзвiниця постраждала пiд час Другої світової війни.

28 серпня

Інші дати
Яким Запаско
1923 – український книгознавець, доктор мистецтвознавства, фахівець з історії друкарства України. Фундаментальна праця – «Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга».
Розгорнути
Віра Свєнціцька
1913 – Віра Свєнціцька – український мистецтвознавець, дочка українського філолога-славіста й мистецтвознавця Іларіона Свєнціцького.
Розгорнути
Володимир Кміцикевич
1863 – Володимир Кміцикевич – український лексикограф, перекладач, педагог. Уклав «Німецько-український словар», «Грецько-український словник». Переклав драму «Вільгельм Телль» Ф. Шиллера, «Платонову оборону Сократа» тощо.
Розгорнути
Народився Дмитро Загул
(1890, с.Мілієве, Чернівецька область - 1944), український поет-символіст, літературознавець, критик, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч. Автор збірок віршів «З зелених гір», «На грані». Переклав українською мовою другу пісню «Енеїди» Вергілія, сатири Горація та ін.
«Не сумуй, душе зболіла, І не плач, не голоси! Час узятися до діла, Най не линуть марно дни» (Дмитро Загул)
Розгорнути

Новини Дивитися всі