chrome firefox opera safari iexplorer

Через 10 років традиційна медицина може зникнути взагалі?

09 квітня 2012 о 14:00

«За останні 10 років стрімко розвинулася прогностична медицина, яка дозволяє на підставі генетичного коду (профілю усіх генів людини) побачити не тільки стан здоров’я людини, а й спрогнозувати, як будуть розвиватися гени і як можна запобігти мутаціям. Революція в медицині полягає в тому, що ми можемо не тільки лікувати, а й передбачати хвороби і запобігати шкоді від них», – розповів директор лабораторії молекулярної діагностики професор Юрій Мончак (Канада).

2-5 квітня професор медичного факультету Макгільського та Монреальського університетів прочитав курс лекцій у Школі біоетики Українського католицького університету на тему «Генетика і молекулярна біологія: біоетичні проблеми».

На думку науковця, за наступні 10 років традиційна медицина трансформується у молекулярну, адже з’являється щораз більше молекулярних тестів, які дозволяють досліджувати онкозахворювання і, відповідно, дають розуміння, як їх можна вилікувати.

«За останні 20 років у медицині відбувся величезний прорив. Досі традиційна медицина базувалася на морфології: фахівці вивчали, як виглядає тіло, які є ознаки хвороби, а згодом застосовували біохімічні дослідження. Однак ми намагаємося виправити уже заподіяну шкоду для організму. Тепер молекулярна медицина дає можливість заглянути в організм людини і дослідити причину змін», – коментує директор лабораторії молекулярної діагностики.

Такі радикальні зміни, за словами Юрія Мончака, породжують багато етичних та моральних питань, на які науковці поки не знають відповіді. Тому є велика потреба розвивати біоетику, зокрема, і в Україні. «У цій сфері Школа біоетики УКУ має великий потенціал. Україна стала для Заходу чистим листком, на якому можна писати що хочеш, бо тут немає відповідного законодавства, а фінансова скрута породжує додаткові спокуси для людей – звідси і сурогатне материнство, і незаконна трансплантація органів. Тому потрібно розвивати цю науку в Україні, щоб фахівці мали реальний вплив на законотворчі процеси».

Учасниця сертифікатної програми Школи біоетики УКУ, студентка 4-го курсу Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Ілона Контерук вважає лекції Юрія Мончака актуальними для українського наукового середовища: «Думаю, що молекулярна медицина незабаром пошириться і в Україні, оскільки це перспективна галузь медичної науки, яка відкриває нові горизонти у діагностиці та лікуванні багатьох захворювань. Методи дослідження, діагностика, можливість прогнозування – усе це нове для нашого контексту». Однак студентка вважає, що розвиток генетики потрібно контролювати, адже шляхів для зловживань є багато, а цікавість та необмежені можливості породжують багато спокус.

Додамо, що це вже другий курс лекцій, який канадський професор читає у Школі біоетики УКУ. Минулого року він розповідав студентам про нові можливості молекулярної генетики та сучасні протиракові терапії.

Довідка

Д-р Юрій Мончак – директор лабораторії молекулярної генетики та професор генетики медичного факультету Маꥳлського університету (Канада). Професор Мончак разом зі своєю матір’ю заснував фонд ім. Михайла Мончака, о. Івана Гаврилюка, Дарії Когутяк і Софії Кокоцької при УКОФ (Українській католицькій освітній фундації). Йому небайдужі проблеми морально-етичного характеру та оцінка їх з християнської точки зору. Для Юрія Мончака також є важливою ідея гуманізації медицини на основі християнських цінностей та виховання поваги до людського життя.

Прес-служба УКУ

Фото прес-служби

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі