chrome firefox opera safari iexplorer

Через 30 років урагани і повені в Україні стануть нормою

17 червня 2011 о 11:18

Метеорологи прогнозують, що вже у найближчі 50 років середньорічна температура в Україні підвищиться на 2-3 градуси. І помірний клімат може перетворитися на вологий і спекотний середземноморський.

Руйнівні наслідки глобального потепління в Україні можна передбачити вже зараз. Як розповіли у Центральній геофізичній лабораторії, на Закарпатті можуть почастішати випадки паводків, у Криму та в передгір'ї Карпат варто очікувати сходження селів. Південну Україна заливатимуть дощі, а на сході вітер ламатиме дерева й трощитиме будинки.

«Чим тепліше стає у світі, тим частіші та екстремальніші різноманітні природні катастрофи», — розповіла начальник відділу кліматології лабораторії геофізики Ольга Похолюк «Комсомольській правді в Україні».

Сьогоднішню велику кількість природних катаклізмів у країні фахівці також пов'язують з глобальним потеплінням. Ось уже місяць українці обговорюють погодні аномалії – гігантський град у Сімферополі та Керчі, смерч у Запоріжжі – причому такі явища повторюються уже частіше.

«Ще 10 років тому стихійні лиха відбувалися значно рідше. Вчені давно визнали, що між частотою катаклізмів і глобальним потеплінням є зв'язок. Далі подібних явищ буде ще більше. А їхня інтенсивність – серйознішою», — впевнена Ольга Похолюк.

Безумовно, це відіб'ється і на здоров'ї середньостатистичного українця. Найбільше від кліматичних змін постраждають гіпертоніки, адже в Україні почастішає поява потужних антициклонів, розповіли кліматологи.

За кліматичними умовами Київ стане майже як Крим, а в Криму можна буде спокійно вирощувати банани, як в Африці. Позитивні наслідки принесе потепління і енергетикам. Цілком імовірно, що вже років через 30 можна буде на 2-3 тижні скоротити опалювальний сезон.

 

Джерело: ТСН
Розділи: Довкілля Здорова

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути