chrome firefox opera safari iexplorer

Через 10 років традиційна медицина може зникнути взагалі?

09 квітня 2012 о 14:00

«За останні 10 років стрімко розвинулася прогностична медицина, яка дозволяє на підставі генетичного коду (профілю усіх генів людини) побачити не тільки стан здоров’я людини, а й спрогнозувати, як будуть розвиватися гени і як можна запобігти мутаціям. Революція в медицині полягає в тому, що ми можемо не тільки лікувати, а й передбачати хвороби і запобігати шкоді від них», – розповів директор лабораторії молекулярної діагностики професор Юрій Мончак (Канада).

2-5 квітня професор медичного факультету Макгільського та Монреальського університетів прочитав курс лекцій у Школі біоетики Українського католицького університету на тему «Генетика і молекулярна біологія: біоетичні проблеми».

На думку науковця, за наступні 10 років традиційна медицина трансформується у молекулярну, адже з’являється щораз більше молекулярних тестів, які дозволяють досліджувати онкозахворювання і, відповідно, дають розуміння, як їх можна вилікувати.

«За останні 20 років у медицині відбувся величезний прорив. Досі традиційна медицина базувалася на морфології: фахівці вивчали, як виглядає тіло, які є ознаки хвороби, а згодом застосовували біохімічні дослідження. Однак ми намагаємося виправити уже заподіяну шкоду для організму. Тепер молекулярна медицина дає можливість заглянути в організм людини і дослідити причину змін», – коментує директор лабораторії молекулярної діагностики.

Такі радикальні зміни, за словами Юрія Мончака, породжують багато етичних та моральних питань, на які науковці поки не знають відповіді. Тому є велика потреба розвивати біоетику, зокрема, і в Україні. «У цій сфері Школа біоетики УКУ має великий потенціал. Україна стала для Заходу чистим листком, на якому можна писати що хочеш, бо тут немає відповідного законодавства, а фінансова скрута породжує додаткові спокуси для людей – звідси і сурогатне материнство, і незаконна трансплантація органів. Тому потрібно розвивати цю науку в Україні, щоб фахівці мали реальний вплив на законотворчі процеси».

Учасниця сертифікатної програми Школи біоетики УКУ, студентка 4-го курсу Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Ілона Контерук вважає лекції Юрія Мончака актуальними для українського наукового середовища: «Думаю, що молекулярна медицина незабаром пошириться і в Україні, оскільки це перспективна галузь медичної науки, яка відкриває нові горизонти у діагностиці та лікуванні багатьох захворювань. Методи дослідження, діагностика, можливість прогнозування – усе це нове для нашого контексту». Однак студентка вважає, що розвиток генетики потрібно контролювати, адже шляхів для зловживань є багато, а цікавість та необмежені можливості породжують багато спокус.

Додамо, що це вже другий курс лекцій, який канадський професор читає у Школі біоетики УКУ. Минулого року він розповідав студентам про нові можливості молекулярної генетики та сучасні протиракові терапії.

Довідка

Д-р Юрій Мончак – директор лабораторії молекулярної генетики та професор генетики медичного факультету Маꥳлського університету (Канада). Професор Мончак разом зі своєю матір’ю заснував фонд ім. Михайла Мончака, о. Івана Гаврилюка, Дарії Когутяк і Софії Кокоцької при УКОФ (Українській католицькій освітній фундації). Йому небайдужі проблеми морально-етичного характеру та оцінка їх з християнської точки зору. Для Юрія Мончака також є важливою ідея гуманізації медицини на основі християнських цінностей та виховання поваги до людського життя.

Прес-служба УКУ

Фото прес-служби

10 вересня

Інші дати
Народився Олександр Довженко
(1894 – 1956) – видатний український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
«Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батько мій дорогий і прекрасний» (О. Довженко)
Розгорнути
Народився Олександр Палладін
(1885 - 1972) — український біохімік. Президент Академії наук Української РСР (1946—1962), академік АН УРСР і АН СРСР. Засновник української школи біохіміків.
Розгорнути
День пам’яті Івана Григоровича-Барського
(1713 – 1791), найвидатніший архітектор українського бароко.
"Трудившийся в разных строениях, воду привел в различные места в города сем от различных источников с-под гор, а потом строил каменные церкви, колокольни и покои. Первую церковь зделав у Кирилловском монастыре, з зводницею и брамою, и погребами, церковь Покровскую и Набережно-Никольскую; у Козельце церковь штукатурнею украшал и тынковал, и колокольню вновь построил, у Золотоношском Красногорском монастыре церковь, колокольню у Петропавловськом монастыре, у Соборно-Успенском соборе с церквою. Ещё магазин городской и гостинной дом, жилые покои Греческому монастирю и Юрию Дранчеву…"
Розгорнути

Новини Дивитися всі