chrome firefox opera safari iexplorer

Національна імпотенція

18 червня 2012 о 21:37

Мовна тема знову стала основною в українському суспільстві. Але цього разу заїжджена передвиборча байка стає суворою реальністю…

У середовищі противників ідей влади можна виділити 2 умовні групи – активні громадяни, що самі мітингують і закликають інших до протесту та пасивні особи, що не бачать сенсу в боротьбі.

Насправді, обидві групи праві, бо сьогоднішню владу мітингами чи театралізованими виставами не залякаєш, але кинути українську мову напризволяще теж не можна.

Зрозуміло, що в більшості свідомих українців є робота, сім’я, безліч справ, але потрібно знаходити можливості хоча б якось допомогти справі. Адже нікому не хочеться потім опускати очі перед власними дітьми за те, що ми їм не передали найцінніший спадок будь-якої нації – її мову.

Багато-хто думає, що зможе виховати українців попри утиски нашої культури, але людина істота соціальна і взаємодіючи із російськомовним суспільством мало-хто зможе проявити принциповість у мовному питанні. Мова не зникне, але процес вимирання почнеться, бо більшості українців відверто начхати на свою мову, культуру, традиції, націю…

Я не знаю, що зараз робити, мабуть, як і більшість патріотів, але спосіб врятувати ситуацію точно існує.

Проте, для цього треба подолати “національну імпотенцію” лінь та егоїзм, які властиві українському менталітету. Пора б вже зрозуміти, що нас не врятують показушна бездарна опозиція, неонацисти чи організації-грантоїди. Сподіватись варто тільки на себе.

Мінімум, який повинен виконати кожен патріот – перетворити своє оточення з безхребетної денаціоналізованої маси у свідомих українців. Не прихильників конкретних ідей, не членів певних партій, а просто свідомих осіб як у національному, так і культурному сенсі.

Це все ж, у певній мірі, війна, і нам потрібно залучити на проукраїнський бік якомога більше людей. Русифікацією згори треба відповісти потужною українізацією знизу.

Почати цей процес зовсім не важко. Хочеш врятувати українську мову – починай це робити вже зараз, бо завтра може бути пізно.

Іван Лендєл

Розділи: Думка читачів

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути