chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві пройшов перший український Парад тиші

07 червня 2012 о 08:50

У Києві відбувся перший український Парад тиші.

Представники різних субкультур та спортивних рухів: графітчики, ролери, велосипедисти, альпіністи та просто громадяни, яким небайдужа екологічна доля України, пройшлися вулицями столиці, слухаючи одну музичну хвилю, при цьому не скандуючи та не промовляючи жодного слова.

У руках кожного з учасників був транспарант із власним розумінням поняття екологічність: «Кожний пшик дезодоранту руйнує озоновий шар», «Убивати заради їжі?», «Зелена дорога в майбутнє», «Збережи свій світ! Збережи своє майбутнє!», «Ні пластику» та інші.

Учасники цього заходу хотіли продемонструвати, що екологічні проблеми та те, якою ми залишимо нашу Планету нащадкам, стосуються кожного, незалежно від віку чи інтересів, а вирішити ці проблеми можна лише спільно, при цьому весело проводячи час і не заважаючи оточуючим.

Стартував парад з-під Арки Дружби Народів. Близько 50-ти учасників рушили в бік Хрещатику до парку Тараса Шевченка.

Там вони підписали унікальний меморандум про створення Української Молодіжної Кліматичної Коаліції (УМКК). До неї, зокрема, приєдналися міжнародна кліматична організація 350.org, «М-клуб», «Інтеркультура», ЗУЧ, Клуб прикладної екології та ініціативи.

У засадах документу наголошується, що саме від молоді залежать позитивні екологічні зміни у світі. При цьому учасники меморандуму виступають виключно за ненасильницькі методи своєї боротьби.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути